Нд, 04.12.2016, 01:51

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:




ПРО ДІТОЧОК, ЩО ЛЮБИЛИ ПРАВДУ




Вже скінчилися різдвяні вакації. Діточки забавилися гарненько, поспівали, відпочили та й знову збіглися до школи. Тут вчилися читати й писати, а на релігії - як батьків любити, старших шанувати, як церкву поважати та Богові служити.
Отець катехит за своїми діточками дуже стужився. Довгенько вже не був у школі й не бачився з ними. А він їх дуже любив і тішився, як гарненько на релігії відповідали. Тому, як тільки першого дня почалася наука, прибіг до школи. Відхилив двері, а в класі вже повно діточок. Сиділи в лавочках і розповідали собі щось веселенько. Навіть не зауважали, як рипнули двері. Аж як побачили самого отця катехита, притихли. Тільки малий Кіпко кричав до Олі: "Це не варта! Це не варта!.." і кинув їй на лавку якийсь зшиток.
Встали діти, привітались і помолились. Тоді отець катехит каже: "Прокіп Шийка! За що це ти так голосно кричав: "Це не варта, це не варта!"?
- Це за бжумкало, прошу отця Катехита! - сказав Кіпко та зачервонівся по вуха.
- Яке бжумкало? - став допитувати катехит.
- Це така кінчаста дощинка, що, як покрутити нею на шнурочку, то журчить, як джміль! - пояснював малий Кіпко, витягаючи з кишені своє бжумкало на показ.
- А чий це зшиток ти кинув Олі! - знову спитав катехит.
- Та це її зшиток! - каже Кіпко. - Вона побачила в мене бжумкало й конче хотіла, щоб я їй його дав. Та я не хотів їй дати, бо дівчата бавляться ляльками та м'ячиками, а не бжумкалом. Тоді вона витягнула з торби зшиток і дала мені, щоб я виміняв за бжумкало. Але я подивився, що зшиток ще чистенький, і віддав їй назад. Зшиток коштує вісім грошів, а бжумкало я собі сам зробив із дощинки. І воно стільки не варта.
Тоді отець катехит погладив Кіпка по головці та питає дітей:
- Діти! Чи добре Прокіп Шийка зробив?
- Добре! Добре! - закликали всі.
- А котра заповідь Божа так наказує робити?
- Сьома! Сьома! - та стали декламувати хором:
Не бери та не кради, Краденого не ховай, Не ошукай й не манти, В крадежі не помагай! І не кривди та не шкодь, Що позичив, все звертай! Якщо найдеш десь чуже, Все назад зараз віддій!
- Так, діти! Добре Кіпко зробив! - хвалив отець катехит. -. Чесний і справедливий хлопчина! Він добре знав, що мама Олі бідна та мусить ходити по роботах, щоб заробити на шматок хліба. Він теж знав, що її мама не має стільки грошей, щоб все нові зшитки купувати.
Кіпко сидів веселий у лавчині, наче б його на сто коней посадив, наче б найбільший скарб заробив. Тільки Оля заливалася ревними слізьми, хоч ніхто її не бив, навіть словом не ганив.
Ще отець катехит розпитав, чи всі діти в школі, батько, мати чи здорові, а там почалася наука, як належить. Діти слухали уважно та запам'ятовували собі кожне слівце.
По науці отець катехит звернувся до дітей: "Діти! Як ходив я по хатах зо свяченою водою, то роздавав я дітям образці. Та для всіх мені не стало. Тому тим, що ще не дістали,-нині роздам. Котрі діти не дістали ще образця? - спитав.
- Я! я! я!., троє діточок піднесло пальчики.
Отець катехит добув три образці та роздав дітям. Після цього всі втішені побігли додому.
За два дні отець катехит знову прийшов у клас. Привіталися діти та помолились. Аж тут встає з лавки Федірко та каже: "Прошу отця духовного, я приніс назад свій образець! Я сказав неправду!" - Витягнув із торби образець і поклав на столі.
- Що ж такого сталося? - спитав Федірка здивований катехит.
Тоді Федірко крізь плач пояснив: "Я попереднього разу зголосив, що ще не дістав образця, й отець катехит дали мені образець Богоматері. Але як прийшов додому, то пригадав собі, що отець катехит ще в свята дали мені образець св. Миколая, а мама вложила його за образ в рямцях на стіні. Я сказав неправду! Тому цей другий образець віддаю назад".
Отець катехит погладив Федірка по голівці та питає дітей: "Діти! Чи добре Федірко зробив?"
- Добре! Добре! - відповіли діти хором. - Він признався Так восьма заповідь Божа наказує!
- А як міг Федірко зробити інакше? - знову спитав катехит.

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz