РАДІСНІ ТАЇНСТВА (Розважаємо в понеділок, вівторок) |
ПЕРШЕ РАДІСНЕ ТАЇНСТВО
БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ
За чесноту покори
"Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: "Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками”.
Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
Ангел їй сказав: "Не бійсь Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця” 33).
... Тоді Марія сказала: "Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” (Лука1:38).
Велике Боже і людське таїнство, яке змінило історію всього людства – початок історії нашого спасіння.
ДРУГЕ РАДІСНЕ ТАЇНСТВО
ВІДВИДИНИ ПРЕЧИСТОЮ ДІВОЮ МАРІЄЮ ЄЛИСАВЕТИ
За любов до ближнього
Тими днями Марія, зібравшись, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: "Благословенна ти між жінками й благословен Плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшло до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у мох вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»
І мовила Марія: «Величае душа моя Господа і дух агій радіе в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.” (Лука 1:39-49).
Від Матінки Божої вчімося служіння нашим ближнім. За її прикладом робім це для Бога зі смиренням, а не для людської похвали. Тоді наші добрі вчинки матимуть вічну вартість та вічну нагороду від Господа Бога.
ТРЕТЄ РАДІСНЕ ТАЇНСТВО
НАРОДЖЕННЯ ІСУСА У ВИФЛИЄМІ
За душевну вбогість
НАРОДЖЕННЯ ІСУСА У ВИФЛИЄМІ
За душевну вбогість
Настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. (Лк 2, 7)
Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. І йшли всі записатися, - кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдеї, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді (Лука 2:1-7)
Подивімось з подивом на вбоге Дитятко , на його покірну вбогу Матір та на обручника Йосифа. Вчімося від них посвятити Божу Волю, приймати всі обставини життя, не нарікаючи, коли нам чогось не вистачає.
ЧЕТВЕРТЕ РАДІСНЕ ТАЇНСТВО
СТРІТЕННЯ ІСУСА В ХРАМІ
За чесноту послушності
І як сповнилися дні очищення їхнього, вони, за законом Мойсея, привели його в Єрусалим поставити перед Господом, як написано в Господньому законі: Кожний хлопець первородний буде посвячений Господові
(Лк 2, 22-23)
Як сповнились вісім день коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус - ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні. І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, як то написано в Господньому законі: "Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”, - і принесли жертву, як то написано в Господньому законі: "Пару горлиць або двоє голубенят.”
А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господа. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.» (Лука 2:21-32).
Діва Марія завжди була вірною Своєму Синові. Її Син мав страждати для всього людства, а Мати Його – разом з Ним. Перед Марією поставали страждання, але Вона їх пройшла, не шукаючи легших чи зручніших шляхів, Вона щиро вірила в Нього. У цій вірі Мати Божа є для нас зразком.
Якщо хочете наслідувати Ісуса – будьте готовими до боротьби, до самопожертви, до жертви в єднанні душі з Ісусом.
П'ЯТЕ РАДІСНЕ ТАЇНСТВО
ВІДНАЙДЕННЯ ІСУСА СЕРЕД УЧИТЕЛІВ У ХРАМІ
За чесноту побожності
ВІДНАЙДЕННЯ ІСУСА СЕРЕД УЧИТЕЛІВ У ХРАМІ
За чесноту побожності
Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай; на свято.
Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; Батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: "Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали”.
Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Xiбa не знали, що я маю бути при справах Отця мого?".
Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний а мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей (Лука 2:41-52).
Скільки ж зусиль треба робити, щоб покоритись у вірі?
Але скільки ж свободи, радості, скільки щастя, досягнень осягнуть ті, які з великою щедрістю і самовідданістю приєднались до Бога і до Його справ.
Тож займаймося перш за все справами нашого Отця і Бога, а Бог наш ніколи не полишить, Він завжди буде з нами!