Дика рожа і солов'ятко
Прийшло літо. У гаю
зеленіли дерева і цвіли квіти. Розкрила свої пелюсточки і Дика Рожа.
Побачило її маленьке Солов’ятко, випурхнуло із гнізда і сіло біля квітки на гілочку. Пташеня ще не вміло співати і тільки дивилось на білосніжні квіти, мов зачароване.
Раптом воно почуло, як щось задзвеніло, заспівало, заграло навколо. Мале примружило оченята, розкрило дзьобик і собі заспівало. Спочатку тихенько, а потім так голосно й гарно, що розбудило Вужаку, який спав під кущем.
-А х-х-то ц-це галас-с-ує? Так с-с-пати х-х-очеться, – зашипів Вуж і помітив маленьке пташеня.
– От мені й пожива, – сказав собі Вуж і тихо поповз до пташеняти.
– Ой, – захвилювалася Дика Рожа, – що ж робити? Як врятувати малого співунця? "Вітре, – зашепотіла вона, – допоможи, бо злодюга з’їсть малюка”.
Почувши свою улюбленицю, Вітер дмухнув так, що гілочки Рожі захитались і вп’ялися своїми колючками прямо в спину злодія. Той скрутився від болю, викотився з-під куща і так швидко поповз між травами і квітами, що аж пилок з них посипався йому на голову.
От так і повзає Вуж з тих пір з жовтою міткою на голові. А Солов’ї часто співають на кущах Дикої Рожі.
Побачило її маленьке Солов’ятко, випурхнуло із гнізда і сіло біля квітки на гілочку. Пташеня ще не вміло співати і тільки дивилось на білосніжні квіти, мов зачароване.
Раптом воно почуло, як щось задзвеніло, заспівало, заграло навколо. Мале примружило оченята, розкрило дзьобик і собі заспівало. Спочатку тихенько, а потім так голосно й гарно, що розбудило Вужаку, який спав під кущем.
-А х-х-то ц-це галас-с-ує? Так с-с-пати х-х-очеться, – зашипів Вуж і помітив маленьке пташеня.
– От мені й пожива, – сказав собі Вуж і тихо поповз до пташеняти.
– Ой, – захвилювалася Дика Рожа, – що ж робити? Як врятувати малого співунця? "Вітре, – зашепотіла вона, – допоможи, бо злодюга з’їсть малюка”.
Почувши свою улюбленицю, Вітер дмухнув так, що гілочки Рожі захитались і вп’ялися своїми колючками прямо в спину злодія. Той скрутився від болю, викотився з-під куща і так швидко поповз між травами і квітами, що аж пилок з них посипався йому на голову.
От так і повзає Вуж з тих пір з жовтою міткою на голові. А Солов’ї часто співають на кущах Дикої Рожі.
Гануся Чорна