Нд, 11.12.2016, 10:02

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 58
Гостей: 58
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:



ГАНЯ-ОБМОВНИЦЯ



Ганя часто ходила до сусідів бавитися. Батько й мати були зарібниками та йшли до роботи на увесь день. Не раз Ганя сама вдома переголодувала, а добрі сусіди давали їй дещо з’їсти, та й бавилася там із малим Омельком. Ішла з ним до саду, квітки збирала, бігала за метеликами, або пересипала пісочком. Ганя ходила до школи й вміла читати. Часами саджала коло себе Омелька та читала йому якусь казочку, або показувала образці. Любила його, як свого братчика, тулила до себе та цілувала.
Омелькові батько й мати були цим дуже втішені та раді, що так любить і пильнує їх дитини. За це навіть раз купили їй сивенький фартушок. Для Ганиних бідних батьків це була велика поміч, тому все наказували Гані, щоб добре справувалася та ніколи не зробила добрим сусідам якої пакості.
Довгенькиг час ходила туди Ганя. Аж одного вечора спитала мати Ганк: "Як же ж, дитино, бавилася ти нині з Омельком?"
-Я не була нині в сусіди! - відказала Ганя. - 3 Омельком більше не хочу бавитися, бо він дуже пустий і гнівливий. І малий він, а я вже велика, не рівня він мені, щоб бавулася з ним.
Це дуже здивувало маму, чому так раптово Ганя знелюбила Омелька, що за ним досі так все банувала та забавлялася з ним. - Але наступного дня мама каже до неї: "А побіжи-но, Ганю, до Омелькової мами позичити сита!"
-Ай, мамцю! Я не піду! - сказала Ганя. - Омелькова мама дуже скупа. Вона не любить нічого позичати. Я піду за ситом до старої Грицихи за рікою!
Мати відразу зауважила, що мусить бути якась інша причина, що Ганя не хоче йти до сусідки. Щось порядкувала на
лавчині за столом і знайшла там у шматках гарний новенький м’ячик.
- А де це ти взяла такий гарний м'ячик? - спитала Ганю. Ганя зачервонілася та зам'ялася.
- Я знайшла собі на стежечці під горою! - сказала якось несміло.
-Ану, дитино, візьми цей м'ячик, та підемо до Омелька. Покажемо йому гарну забавочку, то він буде дуже тішитися
Ганя відразу в плач. Та мати таки взяла її за руку і повела з м'ячиком до Омелька. Пізнала, що це, певно, його м'ячик, а Ганя тільки неправдою викручувалася. Ввійшли в хату, а малий Омелько вже здалека закликав: "Ай, мамцю! Є мій м'ячик! Ганя принесла мені його назад!" - підбіг до Гані та взяв свій м'ячик з її рук.
Ганя була б тоді під землю сховалася зі встиду. Закрила очі фартушком і стояла, як укопана, заливаючись слізьми. Тут надійшов Омельків тато та й каже: "Я щойно недавно купив цей м'ячик у місті, аж вона його вже й забрала. Негарна дівчинка! Та добре, що вже віддала. Може, тепер поправиться, та нехай знову бавиться з Омельком!" Зате Омелькова мама стала напроти Гані та каже:
"Добре, що вона віддала м'ячик Омелькові! Та нехай ще й мені віддасть те, що в мене забрала!"
Вчувши це, Ганина мама аж остовпіла з дива. Вона ніколи й не сподівалася, щоб її Ганя такою злодійкою була. Коли в Омелька забрала м'ячик, то в його матері напевно, взяла ще щось ціннішого. Звернулася до Омелькової мами та каже: "Кажіть, кажіть, сусідко, що вона у вас забрала! Я сама вже віддам! А то недобра дитина, пустилася на таку лиху дорогу!"
Та Ганя таки на добре тепер розплакалася.
- Я нічого більше звідси не брала! - казала. - Тільки м'ячик і нічого більше! Я правду кажу!"
А Омелькова мати каже: "А не говорила ти по сусідах, що молоко мені вибігло на кухні, що павутинки висять по кутах, що хліба тобі дала гливкого! бачиш, як ти мене обмовила! Яку кривду мені заподіяла! Я знаю, що доброї слави ти не годна мені звернути. Тому не хочу, щоб більше приходила сюди та потім споганювала мене між людьми".
Тепер уже всі дізналися, який другий гріх поповнила Ганя. Стояли мовчки та не знали, з чого почати розмову. Тоді малий Омелько припав до мами, благаючи: "Подаруй, мамцю, Гані її провину! З ким я буду тепер бавитися?" - Відтак обняв рученятами заплакану Ганю та став її забавляти, цілувати.
І Омелькова мати далася вблагати. Вона сказала: "Я цей раз дарую Гані! Але, якщо ще раз така обмова повторилась би, тоді й від воріт прожену її".
Ганина мама дуже перепрошувала сусідку, а Ганя поцілувала її в руку. Прирекла перед усіма, що вже ніколи цього не зробить. Вона навіть не сподівалася, що неправдою й обмовою можна більше кривди зробити, як крадіжкою. Поправилася та восьму заповідь Божу берегла в своєму серці все життя.

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz