Пт, 09.12.2016, 21:16

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 86
Гостей: 86
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:



НЕВИДИМИЙ ГРІХ




- А де ж ви, бабусенько, так скоро поділися, що я не бачив? Я хотів винести вам стільчика, щоб собі сіли, а не знав куди його нести! - Так щебетав малий Славчик, пригортаючись до своєї бабусеньки, що сиділа в саді, на колодці, під яблунькою.
- Я дуже тішуся, що ти, Славчику, так пам'ятаєш за мене! -сказала бабусенька. - Таки й справді мої старі ноги вже не хочуть мене носити, і я не годна встояти. На, тобі, дитинко, зате солоденького цукерка!
Узяв Славчик цукерок та й каже: "За що ж мені, бабусенько, даєте, коли стільчика я ще не приніс?"
Погладила його старенька по голівці та.й відповіла: "Це вже вистарчить, що ти хотів принести! Коли б я не сиділа вже на колодочці, то ти, мабуть, й приніс би. Сідай, дитинко, на травичці та побався трішки коло мене!"
І сів Славчик на травичці, між квітками, та й забавлявся веселенько. Кругом пахли квітки, за медом у них шукали бджілки, а вгорі виспівували пташечки. Бабусенька латала якусь сорочину та розповідала гарні казочки.
Дорогою неподалік проходили люди, їхали возами, а пастушки переганяли худібку. Та по хвилині побіг дорогою якийсь хлопчина. Коло сусідового паркану спинився й оглянувся навкруги. Близько не було нікого. Він підійшов ближче паркану та шпаркою уважненько зазирав до саду. А там, у сусідовім саді, були порічки. Такі рясні, червоні, аж гілки повгиналися.
Довгенько походжував хлопчина попід парканом туди й назад, і хоч здалека милувався порічками. Аж дорогою несподівано надійшов сусід і зайшов хлопчикові ззаду.
- Ай, господарю, лиш не бийте! Я тільки подивився! - залебедів хлопчина. - Та сусід й не питав. Піймав хлопчину в руки та всипав йому гарячих кислиць. З криком і плачем вихопився хлопчина та побіг у село, навіть не оглядаючись.
- Оце недобрий сусід! - з жалем промовив Славчик. - І за віщо ж він так збив невинного хлопчину? Та ж він тільки здалека поглянув на сад, і цим ще жодної шкоди йому не вчинив!
Бабусенька тільки всміхнулася та каже: "Шкоди він не зробив, але хотів зробити! Як він так довго роздивлявся, то був би й скочив у садок. Але сусід швидше його спіймав і дав йому порядного прочуханця. Бачиш, ти хотів мені винести стільчика, й за це я тобі дала цукерок, а він хотів нарвати собі порічок, і за це дістав кислиць. І не сталася кривда! Бо ж десята Божа заповідь наказує не тільки не красти, але навіть й не пожадати чужої речі. Хто зазирає, споглядає та бажає, то так само якби й украв. Він поповнює гріх своєю думкою та бажаннями. А Господь і наші думки знає та за злі карає.

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz