МОЛИТВА - Притча про багату вечерю

На обіді у одного фарисея Ісус розповів таку притчу. Один чоловік приготував велику вечерю і запросив на неї багато людей знатних мужів. Перед вечерею послав господар свого раба, щоб нагадав запрошеним гостям, що вечеря готова і нехай приходять гостювати, веселитися, забавлятися. Але так сталося, що всі гості відмовилися.
Перший запрошений сказав, що купив поле і повинен піти на поле, щоб його оглянути, й попросив вибачення, що не зможе прийти на звану вечерю.
Другий сказав, що купив собі п’ять пар волів та йде випробувати їх у роботі. Він теж попросив вибачення.
Інший запрошений сказав, що він одружився, через що не може прибути на вечерю, бо повинен зостатися з дружиною.
Й так з різних причин відмовилися всі запрошені мужі.
Повернувся господарів раб і про все це розповів своєму володареві. Розгнівався господар і сказав Своєму рабові:
– Йди швидко на міські вулиці та провулки і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих.
Згодом раб повідомив господареві:
– Пане, сталося так як ти велів. Я привів багато вбогих, калік, сліпих і кривих та місця ще є за бенкетним столом.
Тоді сказав пан рабові:
– Ще піди на дороги й за місто і силуй всіх, кого побачиш, прийти на цю вечерю, щоб наповнився дім мій.
Й завершив Ісус Христос цю притчу словами: «Кажу ж Я вам, що жоден із запрошених мужів тих не покуштує Моєї вечері... Бо багато покликаних, а вибраних мало!» (Лк. 14. 16 – 24). «А блаженний той, хто хліб споживатиме у Божому Царстві» (Лк. 14. 15).
Загалом у цій притчі Ісус дав зрозуміти людям, що багато людей обраного єврейського народу («знатних мужів») не увійдуть до Царства Божого і замість них у Царство Боже будуть закликані ті люди, до яких євреї ставилися з презирством і гордували ними, включаючи язичників.
Якщо проаналізувати причини, через які запрошені мужі відмовилися прийти на вечерю, то, можливо, з чисто земних, людських, життєвих позицій ці причини й були поважні.
Перший тільки-що купив землю і йому треба було оглянути землю, оскільки, мабуть, наближалася посівна.
Другий придбав п’ять пар волів і теж йому кортіло випробувати їх.
Третій надав перевагу залишитися з молодою дружиною, оскільки недавно оженився.
Але, як бачимо, земне мислення не завжди збігається з вищим духовним мисленням. Ці, здавалося би нам поважні причини не є об’єктивними, не є вагомими.
Тоді господар запросив вбогих, калік, сліпих і кульгавих кривих. Це якраз цей прошарок населення, який у юдеїв вважався церемоніально нечистий. А коли раб повідомив, що ще є місця, то господар сказав запросити різних подорожніх і жебраків, які ночують під тином. Йдеться про тих, що вважалися у юдеїв «поза суспільством», або «за містом» чи «під тином».
До речі, цю притчу Ісус розповів під час трапези, яку влаштував один фарисей. Вона співзвучна зі словами Христа, що Він залишає Єрусалим.
Як би не переконливо звучали аргументи відмови «прийти на бенкет» серед тих мужів, що відмовилися, нехтування Месією і Його Царством нічим не може бути виправдане. Адже немає нічого важливішого від прийняття Божого запрошення, від прийняття віри Христової та християнства. Адже від того, чи прийме людина християнську віру чи ні, залежить її доля, залежало її минуле, залежить її сьогодення, і залежатиме її майбуття. На всіх цих трьох відрізках життя людини Господом виділяється і дається якийсь час на покаяння. Кожній людині дається шанс. На жаль, не всі його вміло використовують.