Пт, 09.12.2016, 21:13

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 86
Гостей: 86
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:


Притча про десять мін срібла


 
Ісус перебував неподалік від Єрусалиму і всі гадали, що якраз в цей час об’явиться і проявиться Боже Царство. Знаючи гадки людей, їх думки та уявлення, Ісус розказав таку притчу.
Був один чоловік славного роду й він відправився у подорож в далеку країну, щоб прийняти там царство та повернутися. Перед цією мандрівкою цей чоловік покликав своїх десятьох рабів й дав їм 10 мін (1 міна = 1 фунту срібла = 100 драхм). Одна міна – це трьохмісячний заробіток трударя. Даючи ці 10 мін, господар сказав: «Торгуйте, аж поки я не повернуся з подорожі».
Громадяни цієї місцевості ненавиділи цього свого господаря і, як він тільки відбув, вони слідом за ним послали гінців, щоб повідомити цього чоловіка, що люди не хочуть, щоб він був царем над ними.
Але сталося так, що господар прийняв царство і повернувся. Зразу ж він скликав рабів, яким давав срібло, щоб довідався, якого прибутку вони домоглися.
Підійшов перший раб і каже:
– Пане, міна твоя принесла 10 мін.
Вдячний пан сказав цьому рабові:
– Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, – володій десятьма містами.
Другий раб прибув і розповідає:
– Пане, твоя міна п’ять мін принесла.
– Керуй і ти п’ятьма містами, – каже пан.
Третій раб наблизився і ніяковіло мовив:
– Пане, ось міна твоя, я її заховав у хустці та зберіг, бо я боявся тебе. Ти ж людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
Пан відказав третьому:
– Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я – жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв. Чому ж ти не віддав міняльникам мого срібла, і я, повернувшись, взяв би своє з прибутком?
І сказав пан присутнім:
Візьміть міну від нього та дайте тому, хто 10 мін має.
Адже кожному, хто має, то дасться йому, а хто ж не має, то забереться від нього й те, що він має.
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди, – і на очах моїх їх повбивайте.
Розповівши це, Ісус Христос пішов простуючи в Єрусалим (Лк. 19. 11 – 28).
Ця притча є зверненням не тільки до учнів Ісуса, але й до всього Ізраїльського народу й до інших народів. Ісус дає зрозуміти всім, хто не звернеться до Нього, не увірує в Нього, то отримає покарання.
Цю притчу Ісус розказав перед славним в’їздом у Єрусалим і, по суті, Він оповів Свою історію. Один чоловік, господар, цар – це Ісус. Для отримання Божого Царства Він відправився у далеку країну, на Своє місце залишив учнів Своїх – апостолів, давши їм знання, а потім повернеться.
Громадяни, що ненавиділи майбутнього царя, відправили вслід за ним посольство – це духовні вожді Ізраїльського народу, вся невіруюча, атеїстична маса людей. Сюди й відноситься третій раб, який не хотів, щоб цар царював над ним і міну в нього відібрали. Вороги Ісуса будуть віддані смерті на очах у всіх.
Отже, Ісус повинен залишити землю, щоб отримати Боже Царство. Й вдруге, повернувшись на землю, Ісус встановить Своє Царство. А до цього часу послідовникам Ісуса (рабам і всім нам) треба правильно розпоряджатися мінами і служити Господу. Коли Ісус знову прийде на землю, то нагородить Своїх вірних послідовників й засудить Своїх ворогів.

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz