|
| Притча про фарисея і митника
|  |
Для людей, що хибно переконані в тому, що вони ніби праведні, непомітно для себе зневажають інших, Ісус Христос розказав таку притчу.
До храму водночас прийшли помолитися два чоловіки: один фарисей, а другий митник.
Фарисей молився так: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди; здирники, неправедні, несправедливі, перелюбні, або як цей митник. Я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!».
А митник здалеку стояв, каявся і навіть не міг до неба звести очей, лиш бив себе в груди й повторяв: «Боже, будь милостивий до мене грішного!».
Розповівши це, Ісус зробив таке повчання: «Говорю вам, що митник повернувся до свого дому більш виправданий, аніж фарисей. Бо кожен, хто високо підноситься, – буде понижений , хто ж принижається, – той піднесеться» (Лк. 18. 9 – 14).
Притча про фарисея та митника навчає нас, що нікому не слід оцінювати своєї справедливості, виходячи з власних, часто хибних, переконань, хвалитися нею, тим гірше, не слід відноситися до інших із презирством, неповагою, нешанобливістю, непошаною, гордістю, хвалькуватістю, як це учинив фарисей.
Митник же, навпаки, засмучувався своєю гріховністю, бо він вважав, що тільки Бог може оцінити праведний він чи ні. Він справедливо усвідомлював, що йому не залишається нічого іншого, як молити Отця Небесного про прощення і сподіватися на милість Господню.
Висновок цієї притчі такий: Кожен, хто високо підноситься, – буде понижений, хто ж принижається, – той піднесеться». Це істинно так.
|
|
