Вт, 06.12.2016, 21:53

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 132
Гостей: 132
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:



Притча про грішницю


 
Ісус пішов молитися на Оливну гору, а зранку знову прийшов у храм. До Нього прийшло багато людей, Він сів і навчав їх.
У цей час книжники і фарисеї привели до Ісуса жінку, яку вони схопили в перелюбі. Вони виставили цю жінку посеред людей і розказують, що зловили її на гарячому вчинку перелюбу. Й тут же книжники й фарисеї посилаються на Закон Мойсея, який велів таких побивати камінням.
«А що Ти говориш? – питають книжники і фарисеї Ісуса, бо хотіли спокусити Ісуса, щоб мати потім підстави для оскарження Його, звинувачення до страти.
У цей час Ісус нахилився додолу і щось по землі писав пальцями. А коли книжники і фарисеї завершили свою розповідь словами: «А що Ти говориш?» і замовчали, то Ісус підвівся і промовив до них: « Хто з вас без гріха, той нехай першим в неї кине каменем!». Після цього Ісус знову нахилився додолу і писав по землі.
Книжники, фарисеї та інший люд, почувши Ісуса, стали один за одним виходити і так всі пішли. Залишився лише Сам Ісус та ця жінка, що стояла посеред натовпу.
Ісус підвівся й нікого, окрім жінки не бачить, та каже їй: «Де ж всі ті, жінко, що тебе оскаржили? Чи ніхто тебе не засудив?».
А жінка мовила: «Ніхто, Господи».
Тоді сказав Ісус жінці: «Не засуджую й Я тебе. Йди собі, але більше не гріши!» (Ів. 8. 1 – 11).
Є думки, що цей текст раніше, себто у перших примірниках не входив до складу Євангелії від Івана, а з’явився у пізніших перекладах цієї Євангелії. Хоча є й протилежні думки, бо оповідання про блудницю є у Вульгаті. А значить, якщо ця реальна оповідь є у Вульгаті, себто у Латинській Біблії, яку переклав Блаженнійший Єронім і схвалили Вульгату для народного користування на Триденському соборі, то сумніву немає, що ця притча придумана чи з’явилася безпідставно. Ця притча є канонічна, Богом натхненна і Богоугодна.
Якщо ми прочитаємо розділ 21, вірш 25 Євангелії від Івана, то там написано «Багато є іншого, що Ісус учинив». Ось цю притчу можна віднести до цих інших. Це є ілюстрація цих слів.
Тут, мабуть, спостерігається лукавість книжників та фарисеїв, бо мало ймовірно, що вони схопили цю жінку в момент перелюбу, бо у такому випадку треба було б привести й чоловіка – прелюбодійного. Набагато імовірніше, що книжники і фарисеї заздалегідь спланували таку акцію, щоб зібрати компромат на Ісуса. А можливо, чоловік втік й упіймали жінку. У будь-якому разі книжники фарисеї мали на меті дискредитувати Ісуса.
А тепер поміркуймо. Якщо б Ісус засудив цю жінку за Законом Мойсеєвим, то програв би в очах простого народу. Якщо б Ісус зовсім не засудив цю жінку – грішницю, то вступив би у протиріччя із Законом Мойсеєвим.
Через те Ісус знайшов оптимальний і, я би сказав, геніальний вихід, сказавши «Хто з вас без гріха, той нехай першим в неї кине каменем».
Мабуть, читача зацікавить, що ж Ісус писав на землі. Цього ніхто не знає, і найважливіше те, що це не має жодного суттєвого значення для нас.
У цій притчі стержнем проходить теза, що жодний гріх не повинен залишитися без засудження. Ось і тут Ісус засудив гріх жінки, що прелюбодіяла, й водночас простив їй гріх. Прощення цього важкого гріха Спасителем і Господом Богом нашим Ісусом Христом вказує на велику милість і благодать Божу до всіх нас.

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz