|
| Притча про зростання насіння
|  |
І сказав Ісус Христос: «Боже Царство, як той чоловік, що кидає у землю насіння. Незалежно від того чи спить він, чи встає він вдень чи вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч той чоловік і не знає про те, як росте насіння. Воно росте. А коли плоди його дозріють, то чоловік «посилає серпа, бо настали жнива» (Мр. 4. 26 – 29).
І так, людина, що засіяла поле, займається своїми повсякденними справами і не турбується про це насіння, яке вона вкинула у землю. А насіння сходить, росте, дає врожай, хоч й сіяч не знає: як це відбувається?
Й так само ми живемо на землі, займаємося різними справами, а Бог, мимо нашої волі, проводить велику роботу для нас, турбується про нас, приготовляє нам Царство Небесне.
Як і це насіння пускає паростки, росте, дає плоди, себто проходить відповідні етапи, або стадії, так і в природі, що нас оточує, багато явищ проходять стадії, багато явищ циклічні, стадійні.
|
|
