МОЛИТВА - Сім терпінь Матінки Божої

РОЗВАЖАННЯ ПРО П'ЯТЕ ТЕРПІННЯ
Божа Мати під Хрестом

1. Хрест - це смертельна постіль Ісусова, а Божа Матінка, як колись біля вифлеємських ясел, так тепер стоїть біля цієї смертної постелі Свого Божого Сина та з безмірним болем Серця споглядає Його передсмертні болі. А болі ті страшні! На Пресвятім Його Тілі Рана на Рані; нема на Ньому жодного місця незраненого. Останні краплі Крові спливають повільно на землю. Терням увінчана Голова хилиться на груди; терня, вбите в святу скроню, завдає нестерпного болю; очі зайшлися Кров'ю, що просочується з Голови.
Уста спалені гарячкою. Незмірний біль пронизує усе Тіло Ісусове. А Божа Матінка споглядає і мовчить. Мовчить, бо надмірне терпіння замикає уста і осушує очі від сліз. Годі говорити, годі й плакати.
2. Біля Хреста Ісусового стояли: Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Ісус, побачивши Матір і учня, якого любив, сказав Своїй Матері: "Мамо, це Син Твій"- А учневі сказав:"Це Мати Твоя!"
І Божа Матінка зрозуміла ці слова, бо це слова синівської любові! В особі св. Івана приймає Божа Мати всіх людей за Своїх дітей, а ми дістаємо в Особі Божої Матінки нашу найкращу й найдорожчу Матір Небесну, що тепер дивиться на Свого вмираючого на Хресті Сина. Та хоч ця хвилина для Божої Матінки найболісніша, Вона по-геройськи переносить цей п'ятий меч, що наскрізь прошиває Її Душу.
3.І до нас приходять не раз тяжкі хвилини великого терпіння, коли втрачаємо наших найдорожчих осіб. Ідім і ми за прикладом многостраждальної Божої Матінки та з повним упованням на Боже Батьківське Провидіння переносім найтяжчі удари долі.

Молитва

О Маріє, Мати Божа, молися за нас, грішних, тепер і в годині нашого терпіння.
Амінь

Пісня V
(Співати як: "Пречистая Діво Мати")

На Хресті розп'яли люди Божого Сина,
Бо прийшла Святої Жертви страшна година.
2.1 тоді перед Собою
Син побачив Матір Свою Сострадаючу!
Ти ж, печальна і страждальна Божа Мати,
Не даєш Своєму Серцю в тугу впадати,
2. Лиш до неба споглядаєш,
І в покорі промовляєш: "Будь воля Твоя"!

О, Непорочне Серце Марії, заглиблене у побожні розважання! Твої думки і розум з'єднані з Богом. У тиші Своєї святості розважала Ти над словами Твого Сина і таємницями Відкуплення.
Відкинь розсіяність, яка заважає нашій зосередженості і скеруй наші помисли до Бога.
Отче наш...
Богородице Діво...
Слава: І нині..

РОЗВАЖАННЯ ПРО ШОСТЕ ТЕРПІННЯ
Мертве Тіло Господнє на руках у Матері

1.І прийшли жовніри, і першому засудженому поломали голінки і другому, роз¬п'ятому з ним. Коли ж прийшли до Ісуса, побачили, що вмер і тому не ламали Йому голінок, а один з жовнірів копієм проколов Йому ребро. І зараз витекла Кров і Вода.
Ще Божа Матінка не переболіла хресної смерті Свого Сина, а вже прийшов новий дуже тяжкий біль у її Материнське Серце, бо жовнір з цілою силою ударив списом в Серце її Сина! Який же то гострий меч болю мусів прошити й Серце Божої Матінки, коли дивилась на пробите Серце Свого Сина, як з Його глибокої Рани спливала остання крапля Крові й Води.
2. Пилат, довідавшись від сотника, що Ісус уже вмер, звелів видати Тіло Ісусове Йосифові Ариматейському. І Йосиф, купивши плащаницю, пішов на Голготу і зняв Тіло Ісусове з Хреста.
Вже всі покинули Голготу, та Божа Матінка з св. апостолом Іваном і побожними жінками дальше залишались під Хрестом Ісуса. З тривогою чекають, що станеться з Тілом Ісусовим. Аж ось надходить громадка людей з Йосифом Ариматейським і Никодимом, що досі були таємними учнями Христовими. Тепер же, коли всі інші Апостоли покинули свого Учителя, вони виступають явно з просьбою до Пилата, щоб дозволив їм поховати Тіло Ісусове. Пилат дозволив. І вони прийшли, приставили драбину та зняли з Голови Ісусової терневий вінець і, повитягавши цвяхи з Рук і Ніг, повільно опустили Тіло з Хреста і поклали на руки Пресвятої Його Матері. І так спочив мертвий Син на руках печальної Матері. А той біль, який відчула Божа Матінка, тримаючи на Своїх руках мертве Тіло Свого Сина, відбився шостим мечем у Серці многостраждальної Божої Матері. Спочатку віддав Божий Син Своєму Небесному Отцеві Свого духа, а тепер Божа Мати, дивлячись на небо, віддає Господу Богу в жертві мертве Тіло Свого Сина. Від Бога Його отримала, тепер Богові Його віддає.
3. Дорогі християнські матері! І вам може довелось чи доведеться тримати на руках мертве тіло вашої дитини, бо з життям смерть нерозлучна. Хоча який великий жаль і біль тоді наповнюватиме ваші материнські серця, не впадайте в розпач! Від Бога ви дітей отримали, тож, коли така Божа воля, Богові їх віддайте, бо таких є Царство Небесне.

Молитва

Маріє, встався за нами! Коли життя позначиться хрестами, коли для нас тривоги дні настануть, коли з очей нам сльози горя кануть, а шлях життя застелиться тернями:
- Маріє, помічнице наша, встався за нами!

Пісня VI
(Співати як: "Уже декрет")

Тіло Боже з Хреста зняли,
Рідній Матінці віддали
2. Мати, Мати Тіло Свого Сина Слізьми,
слізьми Своїми зросила.
І цю найціннішу Жертву,
Цю Свою Дитину мертву
2. Богу-Отцю за нас жертвувала,
За нас, грішних, Бога так благала:
Боже, Отче, Скарбе Єдиний,
Найдорожчий і любимий
2. З Серця, з Серця Я Тобі жертвую.
Даруй, даруй всім ласку святую.

РОЗВАЖАННЯ ПРО СЬОМЕ ТЕРПІННЯ
Ісус у гробі

1. Прийшов і Никодим, що колись вночі приходив до Ісуса, та приніс змішаної смирни й алоє фунтів зо сто. І взяли разом з Йосифом Тіло Ісусове і обгорнули Його покровцями з пахощами, та обвили чистою плащаницею, як це був звичай ховати в Юдеїв. А був на тім місці, де розп'яли Ісуса, сад, а в ньому новий гріб, що його Йосиф велів висікти для себе в скелі, в якому ще ніхто ніколи не був похований. Там то, в новім Йосифовім гробі, висіченому в кам'яній скелі, поклали Ісуса, а Йосиф привалив великий камінь до дверей гробу і відійшов. Діялось це в п'ятницю, і зближалася субота. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, мати Йосифа, що сиділи напроти гробу і дивились, де Ісуса поховали.
2. Йосиф з Никодимом приготовили все до похорону, тому з рук Божої Матінки взяли Тіло Ісусове. Пречиста Мати ще раз споглядає на мертве Обличчя Свого Сина та віддає Його тим добрим людям, що відважились у час найбільшого пониження Божого Сина віддати Йому останню прислугу. Вона за це їх щедро нагородить!
Приготування закінчено; почався похоронний похід з Тілом Божого Сина; за Тілом Сина йшла Божа Його Мати. Прийшли до гробу. Пречиста Матінка ще в останнє дивиться на мертве Лице Сина, поки за хвилину віддасть Його матері-землі. Нарешті Тіло Божого Сина поклали до гробу. І сьоме страждання Божої Матінки дійшло до вершини. А коли вже гріб закрила скеля, піднесла Божа Мати Свої очі до Неба і прошептала: "Будь воля Твоя!" Колись після празника в Єрусалимі на три дні загубила Ісуса з Своїх очей і доти з болем Серця Його шукала, поки не віднайшла в святині. І тепер, хоча з болем Душі та з сильним упованням на Бога, чекає Вона дальнішої долі, поки третього дня не побачить Свого Сина в сяйві Божої слави.
3. Християнські матері! І ви не раз віддаєте тіла своїх дітей матері-землі. Та хоча який великий і тяжкий біль придавлює ваші груди, ви за Божою Матінкою звертайте свої очі до Неба з вірою, що й ви побачите колись своїх дітей в святині небесної слави!

Молитва

Маріє, зглянься над нами! Коли дні наші є терпіння днями, коли піддаємось тяжким недугам, коли смерть грозить нашим рідним другам, коли останемося сиротами:
- Маріє, Пораднице наша, зглянься над нами!

Пісня VII
(Співати як; "Уже декрет")

Тихо, мирно вечоріло:
Святі мужі Боже Тіло
2. З Крові, з Крові чистенько обмили,
Миром, миром Його намастили.
Обгорнули в плащаницю,
І занесли у гробницю.
2. Бога, Бога живого в Сіоні,
Земля, земля скрила в своїм лоні.
Марна ж була втіха ада!
Марна всяка хитра зрада.
2. Марна, марна і печать ворожа,
Бо воскресне Твій Син, Мати Божа!

ДОДАТОК

Найбільшою потіхою терплячих душ в Чистилищі є Найдорожча Кров Ісуса. Ця Кров змиває гріховні провини і погашує гріховні кари, вона очищає і вдосконалює душі. Струями плила Кров Христова на Хресті і пливе дальше на наших престолах, але потрібні душі, які б цю Дорогоцінну Кров, цей найбільший скарб ласки, зібрали і передали на місце покути. Це пожертвування буде найбільш корисним тоді коли ми з 'єднаємось з Марією у підніжжі Хреста і ласкаво попросимо, щоб Вона Своїми материнськими руками вилила Спасительну Кров Свого Сина на терплячі душі в Чистилищі.

Молитви

Отче Небесний, жертвую Тобі через непорочні руки Марії Дорогоцінну Кров Твого Улюбленого Сина за всі душі в Чистилищі, щоб вони якомога швидше увійши у вічне Царство, щоб Тебе
там, з усіма Ангелами і Святими, любили і прославляли на віки вічні.
Амінь

Отче Небесний, через Найдорожчу Кров Ісуса, спаси душі наших дорогих померлих, а Твої святі Ангели нехай приведуть їх до вічної Любові. Ти ж, найкраща Мати, Маріє, Потішителько терплячих душ в Чистилищі, вилий на них чашу Крові Твого Сина, щоб їхня болюча, невгасима туга за Богом чим-скоріше завершилась!

За дозволом Церковної влади
уклав о. Михайло Дороцький,
парох с. Потеличі, 1938р