 | ВІРШІ ПРО БАТЬКІВ  |  |
Коли встану я раненько,
Привітаю чемно неньку,
Міцно-міцно обніму
І до серця пригорну.
„Дякую!”- за все скажу
Та й у справах вже біжу.
Мама всіх благословить
Й на роботу теж спішить.
Вчить матуся в мирі жити,
З усіма людьми дружити.
Сльози витира буває
Та не сварить, та не лає.
Слово Боже ми читаєм
І псалми разом співаєм,
На молитву теж стаємо,
Богу шану віддаємо.
Люблю свою маму,
Люблю і бабусю,
І за них Богу
Часто я молюся.
Щоб їм дав здоров’я,
Мудрості та сили,
Щоб були спокійні,
Радісні та милі.
А я обіцяю
Рідним помагати:
Гарно посуд мити,
В хаті прибирати.
Вчитися співати
Та ще й танцювати,
Щоби з радістю завжди
Бога прославляти.
Живіть, любі, довго
Без смутку і горя,
Нехай буде рівною
Життєва дорога.
Мамі та бабусі
Низько я вклонюся,
І подякую Христу,
Що в достатку тут живу.
Рідні мої, любі,
Я вас приголублю,
Заспіваю вам пісень
У цей гарний теплий день.
Молюся, діти, я за вас,
Щоб було все завжди гаразд,
Щоб горе, рідні, обминало,
А серце радісно співало.
Прошу Тебе, мій Боже милий,
Дай нашим дітям щастя й силу,
Дай мудрості усій родині,
Щоби здоровими ходили.
О, Мати Божа, Ти єдина,
Божого Сина народила
І все життя Його любила,
У всьому Богові годила.
Бажаємо, щоб наші діти
Навчились Богові годити,
Добро довкола всіх робити,
У мирі та любові жити.
Пошану батькам я складаю
І пісню Любові співаю.
У серці лиш пам’ять про них –
Звичайних, простих, дорогих.
Я дякую Богу за маму,
Що стільки ночей не доспала;
За доброго, вірного тата,
Що вмів людям поміч надавати.
Як швидко земний час спливає...
І згадую часто, буває,
Домівку свою, де зростала,
Стежки, по яких я стрибала.
В спокуті стаю перед Богом
За пройдений шлях, всі дороги.
За сльози батьків, їх страждання,
Хвороби, і сум, і прощання...
Шануйте батьків, любі діти,
Щоб потім не пожаліти.
Допоки є батько і мати,
Старайтесь їм шану віддати.
Життя –це наче океан.
Сім’я –це корабель з вітрилом.
І лише той корабель допливе,
Де згода буде у родині.
Маяком буде Господь Бог.
Чи в бурю чи в ясну погоду,
Він допоможе вистоять в біді,
Поможе витіснить погорду.
І лиш зійти із цього корабля,
Залишити –є просто неможливим.
Кругом вода, немає берегів,
Весь час припливи і відливи.
Наталя Муран
Хресний шлях
У церкві святій помолюсь не устами,
А серцем до страстей Христових звернусь.
І, раптом, не у святому я храмі,
А в місті святім опинюсь.
Там на страшнім суді Пилат вмиє руки,
До смерті засудивши Христа.
І від горя й страшної розпуки
Скрикне Марія –Діва свята.
Я по хресній дорозі з Ісусом
Пройду. Щоб провину відкупити свою.
І до ран Святих і до струпів
З Веронікою хустку вкладу.
Під Хрестом святим на Голгофі
Прощення буду просить.
І за всі безконечні образи
На колінах буду Бога молить.
З Іваном святим я Марію
За матір свою я прийму.
І серцем нужденним і щирим
Від гріхів страшних відійду.
Умерти в грісі я бажаю
Разом з Ісусом Христом.
Щоб у день Великодний сказала:
«Я хочу воскреснуть з Христом.»
Наталя Муран
