 | ВІРШІ НА СЛАВУ БОЖУ  |  |
Які великі діла Божі
Які великі діла Божі
Які великі діла Твої, Боже,
Без Тебе квітка цвісти не може
Без Тебе гірко дощі не плачуть
Без Тебе сонце я не бачу.
Лише з Тобою течуть ріки
Лише з Тобою виє вітер
З Тобою сонце ясно сяє
Проміння чисте землі посилає…
Наталя Муран
Хваліте Господа, співайте
За все творіння, всю красу,
Всевишнього ви прославляйте
За радість і життя, й весну!
Весна прийшла – велике диво,
Пісні хвали в небо синє летять!
Подяка щира нехай завжди лине
За Твою, Боже наш, благодать!
Боже Слово я маю
в ньому щодня зростаю,
Вся моя люба сім’я
славить Господнє ім’я.
Рідних дуже люблю,
ніжно їх голублю,
Буду їм співати,
Бога прославляти!
День сьогодні світлий,
теплий і привітний –
Все кругом радіє,
Цвіте, зеленіє!
Щиро дякую Творцю
за чудову цю весну!
Дві стежки
На поляні життя
Блистять днів наших стежини.
І кожен зроблений крок –
Це прожита кожна хвилина.
Одна стежка –красива й гладка,
Встелена самим самоцвітом.
А друга стежка важка.
Терниста зимою і літом.
Перша стежка довга і все ж
Здається зовсім легкою.
А друга стежка кам’яниста й стрімка
Та від неї віє лише теплотою.
Перша стежка розкошах і марноті.
Друга – бідна і нечепурна.
Перша дощ за собою веде,
Другу стелить веселка пурпурна.
Перша стежка – то наші гріхи,
Вона в пекло рівна дорога.
Друга стежка – правдиве життя,
І веде вона прямо до Бога.
Ці стежки паралельно біжать
І дуже є близькі між собою.
А яку стежину треба обрать –
Серце скаже: «Обирай котра твоя».
Наталя Муран
Хто ти є?
«Хто ти є?», - Господь мене спитав.
І промінь щастя в душу послав.
«Я дружина й мати», - Йому відповідаю
І ніжно в очі довір’ям зазираю.
«Хто ти є?»,- ще настирливіше Господь питає.
І радістю серце моє палає.
«Я жінка»,- відказую Богові я
І надією світиться душа моя.
«Хто ти?»,- дуже строго Господь запитав,
І вітром в серце моє завітав.
«Я парафіянка»,- Йому говорю
І серце обмивається росою.
«Ким ти є?»,- мені відповідай.
Щиру відповідь зараз мені дай.
«Я працюю, професіонал у своїй справі.
Мені моя праця є дуже цікава.»
«Чому ж забуваєш про головне?
Чому ж так ображаєш Мене?
Бо ти – моя найдорожча дитина.
Ти перш за все – у світі людина.
Наталя Муран
Свічка
Вона палахкотить біля хреста,
Немов мале зранене серце.
Й тихо тулиться до дерева вона,
І тихо капле віск, немов сльози озерце.
Немов струна її душа бринить,
І тихо рветься на частини.
«За що убитий Він, за що,- вогонь пита.-
Чи не за те, що взяв ваші Він провини?»
Та в храмі тихо, пусто. Ні душі.
Не чути більш нікого.
«Людино, ти прийди, клякни.
Проси за все, що ти накоїв.»
Та ні. Вони у храмі тім одні –
святі, немов святе Причастя.
Нема людей, немає метушні.
І лише кров свята тече з зап’ястя.
Ось так завжди. Ми кидаєм Його.
А Він за наші всі провини.
Притерпів біль і страшну смерть.
Що збавить нас відадської години.
Наталя Муран
Дякую Тобі за цю хвилину
Коли бачу ніжних зір політ
Дякую за світлу й добру днину
За великий і цікавий світ.
Дякую за усмішку крилату
За ті очі мамині сумні
Дякую за мудре слово тата
За весняні і зимові дні.
Дякую за всі слова у серці,
Що лягають тихо на папір
Дякую за щирість і безмежність
За грозу, за сонце і за сніг.
Дякую за щастя, біль і радість
За найкращу зустріч серед літа
За дитинство, молодість і старість
За життя, за небо і за квіти.
Дякую за нашу Україну
За свідомий, найрідніший Львів
За співочу мову солов’їну
Дякую за дух Карпат й полів.
Дякую за все, Тобі , мій Боже!
За Твою любов і доброту,
Дякую, що я на всіх не схожа,
За безсмертну душу молоду.
Іванна Захаревич
Покрий мене любов'ю, Боже,
Зігрій мене Своїм теплом,
Сховай від світу, від недолі,
Навчи боротися зі злом.
Я рідко так Тобі молюся,
Я рідко згадую Тебе,
На образ Твій я не дивлюся,
Люблю одного лиш себе…
Від слів Твоїх ховаю вуха,
Ховаю очі від страждань,
Гірка, нестерпна, чорна мука —
Згорає серце від бажань!
Я блудний син і все розтратив,
Що Ти мені як Батько дав,
Я блудник, бо гріхів багато,
Я Юда, що тебе продав.
Складаю руки для молитви,
Шепочу завчені слова,
Ти ж знаєш, як буває важко,
Коли душа іще жива.
Покрий мене любов'ю, Боже,
Своїм спокоєм огорни,
Знайди вівцю, що заблукала,
Від темряви оборони.
Назар Лозинский
Моліться, люди, скрізь і повсюди,
Молитва силу нам дає,
Лише молитва, щира молитва
В житті наснаги додає.
Моліться, люди, бо горе буде
Коли Христос до нас прийде.
Лише молитва, щира молитва
Нам вірним захистом буде.
Моліться, люди, щоб світ зберігся,
Не розламався на шматки.
Лише молитва, щира молитва
Тримає людство вже віки.
Моліться, люди, щоб навернулись
До Господа народи всі.
Лише молитва, щира молитва
Знищить нам гріхи усі.
Тоді настане радість всюди
І прийде Божа благодать.
Лише молитва, щира молитва
Нам може це подарувати.
Марія Федорівна Матвєєва
