Нд, 04.12.2016, 01:47

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 16
Гостей: 16
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:



ЖИТТЯ СВЯТОЇ ФІЛОМЕНИ
 



Cвята Філомена залишається однією з найбільших чудотвориць Христової Церкви нашого часу. Її популярність поміж християнами зумовлена численними чудами, які стаються за її посередництвом – раптовими та легко отримуваними. Через них св. Філомена дає зрозуміти, що вона в особливий спосіб співпереживає з нашими нуждами й готова допомогти тим, які важко хворіють, переживають різного роду життєві труднощі, негаразди в особистому житті, або ж наділені великими випробуваннями. Знову і знову чуємо про нові, отримані через св. Філомену духовні ласки, матеріальний добробут, зцілення від різноманітних, часто невиліковних недуг, успіхи в праці, навернення (особливо серед людей, які носять на собі її пояс або медальйон, як вияв довіри до неї і віддання себе під її опіку). Усе це – ласки, яких св. Філомена випрошує в Бога для тих, хто звертається до неї в молитві за допомогою. Молитви св. Філомени мають велику силу, так що через її заступництво можемо випросити незбагненних милостей і щедрот. Недаремно Папа Пій XII сказав: «Святій Філомені ще ні в чому не відмовлено».
Св.Філомена народилася 10 січня 289 року в місті Нікополісі (Греція), за правління імператора Діоклетіана. Її батьки були високими посадовцями однієї з провінцій Римської імперії. Ставши християнами, завдяки ревним та постійним молитвам, вони, неплідні, випросили в Господа дитину. Дівчинці дали ім’я Філомена, що означає «Дитина Світла», а за грецьким перекладом – «Улюблена». Батьки дали їй християнське виховання. Перше Святе Причастя Філомена прийняла в п’ятирічному віці. Будучи одинадцятирічною, вона посвятила своє життя Христові. Відтепер лише Йому належало її чисте, невинне серце.
Коли Філомені виповнилось дванадцять років її батько вирушив до Риму, щоб умилостивити цісаря Діоклетіана, який погрожував йому війною. Він так палко любив своїх дружину та доньку, що не бажав ні на мить розлучатися з ними і взяв їх обидвох зі собою в подорож до Риму. Імператор Діоклетіан, побачивши прекрасну дівчину, захотів негайно одружитися з нею, обіцяючи батькові взамін за неї великі статки й мир. Батьки Філомени зраділи, що так легко зможуть запевнити мир з імператором, і вимагали від Філомени згоди на одруження. Проте Філомена відмовила їм, пам’ятаючи про свою посвяту Богові. Імператор намагався переконати її, але все було намарно. Побачивши, що нічого не може вдіяти ні обіцянками, ні переконуваннями, він почав погрожувати дівчині. Філомена сміливо відповіла йому, що не боїться жодних погроз. З непогамовною люттю імператор наказав ув’язнити дівчину, позбавивши її звичної поживи, окрім хліба й води. Не відмовляючись від свого бажання одружитися з нею, імператор відвідував Філомену щодня. Ув’язнення дівчини тривало 40 днів.
Під час ув’язнення Філомені з’явилася Пречиста Діва Марія, щоб підготувати її до близьких мук, які на неї чекали. Богородиця запевнила дівчину у своїй материнській опіці, обіцяючи допомогу Архангела Гавриїла, що підтримуватиме її в майбутніх стражданнях. Імператор наказав жорстоко бичувати Філомену. Після бичування важко зранену Філомену знову вкинули до в’язниці, сподіваючись на її повільну й болісну смерть. Однак, Бог послав Філомені двох ангелів і оздоровив її. Тоді здивований імператор знову почав переконувати Філомену одружитися з ним. Проте, усі спроби були даремними. Оскаженілий від чергової відмови імператор наказав вкинути дівчину із прив’язаним до шиї якорем у річку Тібр. Наказ імператора виконали, але знову, за допомогою ангелів, Філомена була врятована. Ангели розірвали кайдани і винесли її на берег, що викликало жах і подив усіх присутніх. Нелюдяний мучитель наказав ганебно волочити Філомену вулицями Рима, після чого – "прошити” дівчину стрілами. Господь Бог і цього разу порятував дівчину від смерті. Це ще більше розлютило імператора. Тому він наказав стріляти в Філомену запаленими стрілами. Та стріли, які вилітали із луків, поверталися до лучників, убиваючи їх. У великому страсі Діоклетіан наказав відрубати Філомені голову. Це сталося 10 серпня 302 року о третій годині пополудні, в п’ятницю – у той же час, коли й помер наш Спаситель. Душа св. Філомени була піднята до Божого Престолу і отримала нев’янучий вінець слави.
Тіло Філомени поховали в катакомбах св. Прискилли, в яких спочили тіла понад шести мільйонів християн. 24 травня 1802 року, в катакомбах св. Присцили в підземеллі Риму під час розкопок знайшли мощі св. Філомени. Ці мощі тут покоїлись у забутті більше 1500 років. Окрім мощів, на місці поховання, знайдені знаряддя її мучеництва та прославлення – якір, стріла, пальмова гілка, бич, далі ще 2 стріли і лілея. Якір – це знаряддя, яким її намагалися утопити; стріла – якою у неї стріляли; пальмова гілка – доказ її стійкості; дві стріли – це було повторне намагання її вбити; лілея – символ чистоти та невинності. Була ще амфора з засохлою кров‘ю мучениці, це була глиняна посудинка, куди зібрали кров мучениці після її страти.
Перше чудо якраз Бог показав через кров мучениці. Коли дослідники й археологи зіскоблили засохлу кров зі стін амфори і помістили у кришталеву посудину, ця темно-коричнева маса раптом засяяла всіма барвами райдуги. Її мощі були поміщені у скляний саркофаг і були перевезені з Риму у маленьке місто Мугнано, поблизу Неаполя. Доправляв мощі побожний священик Франциск Луція, і вже під час перевезення мощів творилися надзвичайні дива. Всю дорогу їх супутником була пречудна хмаринка, яка цілий день давала їм тінь а в ночі освітлювала дорогу. Після перевезення мощів до Мугнано, скляний саркофаг розмістили на один з престолів місцевої церкви, а через декілька днів відбулося велике чудо – тлінні останки св. Філомени перевтілилися на тіло, ангельської краси, яке нагадувало сплячу красуню. Багато людей були оздоровлені завдяки мучениці Філомені. Недоторкане тіло святої Філомени лежить у церкві міста Мугнано по сьогоднішній день. Багато тисяч людей здійснювали паломництво у Мугнано до її мощів. На її честь вже почали будувати храми і вівтарі. Проблема була тільки в тому, що ніхто нічого не знав про її життя на той час. Багато молитов від вірників линули до небес, з палким проханням до Всемогутнього Бога, об’явити її земне життя. Бог вислухав ці молитви і об’явив її життя у небесній візії трьом, різним людям (реміснику, священику і монахині). Неймовірність полягала у тому, що ці люди ніколи не знали один про одного і жили в різних частинах світу а їх свідчення про життя св. Філомени ідентично співпадали.5 році священик Дон Франціско прибувши до Рима із новопризначеним єпископом, отримав мощі мучениці Філомени для того, щоб урочисто перенести їх до святині у місто Мугано, поблизу Неаполя (Італія). Дон Франциско раптово захворів. Він молився до святої Філомени і повністю видужав. Це відновило спроби перевезти реліквії святої і за короткий час були подолані усі труднощі і перешкоди. Перенесення мощей відбулось 11 серпня 1805 року. У базиліці, в якій спочило тіло святої, звершилось безліч різноманітних чудес. Пані Анжела Роуз протягом дванадцяти років страждала від невиліковної хвороби. Вона просила заступництва у святої і повністю видужала.
Лорд Міхаел Юліцелла, адвокат багато років не виходив з кімнати, його відвезли до реліквії святої, а назад він повернувся додому цілковито оздоровленим.
Через 25 років після відкриття тіла святої почався процес її канонізації. Папа Григорій ХVI, який почав вивчення доказів святості цієї дівчини був дуже обережний. Він особисто був свідком чудесного зцілення Павліни Жаріков. Папа Григорій ХVI уділив своє апостольке благословення хворій Павліні Жарікот задовго до того, як її на ношах принесли до святині у місті Мугано. Коли він побачив її, то подумав, що вона помре. Павліна страждала від прогресуючої хвороби серця. Їй ставало все гірше, смерть здавалося неминучою, биття її серця ставало настільки сильним, що всі думали, що вона помирає. Найменшого руху чи зміни пози було достатньо, щоб кров настільки сильно прилилася, що вона майже задихалася. Навіть її дихання здавалося зупинялося, а її пульс було важко вимірювати.
Почувши ім’я святої Філомени, Павліна відмовила дев’ятницю до неї, яка, здавалося, допомогла їй. Саме лише згадування імені святої Філомени викликало у неї відчуття великої радості. Тому в неї з’явилося сильне прагнення відвідати святиню святої і вона вирішила вирушити в дорогу. Вона прибула до Риму і зупинилася в сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісусового. Вона була не в змозі відвідати Папу. Проте папа Григорій ХVI, довідавшись про її стан сам приїхав до неї. Святіший Отець подякував Павліні за її працю для католицької віри і поблагословив її. Він попросив її молитися за нього, коли вона піде на небеса. Тоді Павліна запитала Папу чи він дозволить їй служіння маленькій мучениці св. Філомені, якщо вона повернеться з її святині оздоровленою. Папа Григорій ХVI, відповів: «Так, так, дочко моя, бо це справді було б велике чудо, але він був дуже стурбований її станом і сказав до настоятельки сестер: «Якою хворою є наша дочка, вона здається мені такою, неначе вийшла із гробу, бо більше ніколи її не побачу. Ми не побачимо її ніколи. Але Бог мав інші плани. Група людей на чолі з Павліною вирушили до Мугано. Це був серпень і було дуже спекотно, вони їхали вночі, щоб уникнути спеки. Вони прибули до Мугано напередодні свята св. Філомени. Натовпи народу зібралися на це святкування, коли люди дізналися, хто така Павліна і яка мета її прибуття. Всі були дуже здивовані.
Наступного ранку, у День святої Філомени Павліна прийняла Святе Причастя біля гроту святої Філомени. Вона страждала від жахливого болю у всьому тілі і її серце билося шалено, вона знепритомніла. В натовпі подумали, що вона померла і її винесли з Церкви. Але вона опритомніла і зробила знак, щоб її залишили біля мощей св. Філомени. Раптом потік сліз ринув з її очей і лице вкрилися рум’янцем, її душа наповнила радістю. Їй здавалося, що вона відходить до неба, але це не була смерть. Свята Філомена уздоровила її! Вона прожила ще багато років служачи Богові і Його святій Церкві. Наставник монастиря наказав, щоб били дзвони в честь цього чуда, люди від радості вигукували знову і знову: «Слава святій Філомені, слава нашій дорогій святій, хвала нашій дорогій французькій леді!»
У знак подяки Павліна декілька днів перебувала біля могили святої Філомени і з собою вона взяла велику реліквію св. Філомени, статую святої. Статуя була одягнена в королівські ризи і для неї було відведене особливе місце. Коли Павліна поверталася назад до Рима, великі натовпи народу зібралися і кричали: «Чудо, чудо!». Павліна не повідомила Папу про своє одужання. Всі у Ватикані, що чули про неї були дуже здивовані. Папа понад усе був здивований, коли побачив її зовсім здоровою. Його святість не повірив би в це, якби не бачив на власні очі. На його прохання Павліна залишилася у Римі ще на цілий рік, щоб її цілковите зцілення документально описали і документально затвердити. Це був початок процесу беатифікації Філомени. Наприкінці року вона з Божого благословення повернулася до Франції.
У 1837 році, Папа Григорій ХVI підніс «Чудотворицю XIX століття, мученицю Філомену» до гідності святої. Чуда за посередництвом Філомени не перестають дивувати людство впродовж багатьох століть.
Святий Іван Віаней мав велику набожність до святої Філомени. Свята Філомена вирішувала його фінансові проблеми. Святий Іван Віаней постійно та ревно молився до святої Філомени і вона відповідала на його ревні та щирі молитви. Він часто казав: «Мої діти, свята Філомена має велику силу в Бога, а вона сама має добре серце, тому давайте постійно та щиро молитися до цієї святої». Про дивовижну силу святої Філомени стало спочатку відомо через його духовну дочку Преподобну Павліну Жарікот, засновницю Товариства Поширення Віри і Живої Вервиці, яка 1835 року була чудотворно оздоровлена за молитвами та заступництвом святої Філомени. Павліна запропонувала йому частину дорогоцінних реліквій святої, які вона привезла з гробу святої з Муньяно. І відразу святий Іван Віаней розпочав зведення каплиці в честь святої Філомени в містечку Арс. Наповнившись неабиякою любов до цієї маленької святої, він обрав її, як небесну заступницю і присвятив себе їй. Тисячі паломників прибували до каплиці щоб отримати допомогиу в своїх потребах.
Вселенські Архиєреї також були великими почитателями св. Філомени.
Папа Лев XII (1823-1829) виказував велике захоплення та набожність до св. Філомени, надавши благословення на найменування престолів на її честь та проголосив святу «Великою чудотворицею XIX століття».
Папа Григорій XVI (1831-1846) офіційно благословив усезагальне починання святої та виявив свою особливу посвяту Філомені, надавши їй титул «Покровителька Живої Вервиці». Чин Божественної Літургії і молитви для прослави св. Філомени були затверджені ним 1835 року.
Папа Пій IX (1846-1878) був чудесно оздоровлений за посередництвом св. Філомени та проголосив її «Покровителькою дітей Марії». 7 листопада 1849 року папа Пій ІХ особисто посвятив святиню. На своєму смертному одрі Папа Пій ІХ попросив, щоб його хрест у знак пошани передали до статуї святої Філомени.
Папа Лев XIII (1878-1903) здійснив два паломництва до святині св. Філомени перед тим, як був вибраний з-поміж кардиналів на Вселенського Архиєреєя. Після проголошення його Папою, він подарував для цієї святині хрест та схвалив офіційну діяльність Братства св. Філомени, а згодом підніс це братство до гідності «Архибратства св. Філомени».
Папа Пій X (1903-1914) популяризував прочитання св. Філомени та постійно заохочував вірних просити допомоги в Господа через її заступництво. Святий Папа Пій Х перед смертю передав свою обручку святій Філомені. Ця обручка до цього часу знаходиться на статуї святої Філомени.
Слуга Божа із Неаполя сестра Марія Луїза від Христа, яка мала велику набожність до св. Філомени, заснувала згромадження Сестер Богородиці Смутку і св. Філомени. На честь св. Філомени зведено багато церков, засновано релігійні згромадження, найменовано безліч лікарень, сиротинців та товариств. Свята Філомена є покровителькою молоді та дітей, зберігаючи їх у чистоті. Вона, також, допомагає молодим подружжям у народжені та вихованні дітей, приносить надію жінкам у безплідді, є підтримкою для породіль, стає порадницею та утішителькою для засмучених матерів, які благають її про заступництво у вирішенні матеріальних та духовних проблем родини. Філомена є опікункою сиріт та вбогих, великою заступницею і покровителькою студентів, допомагає людям навернутись від гріха, розраджує безнадійно хворих, допомагає священикам у місійній діяльності, відвідує знедолених та ув’язнених. Одним із найбільших почитателів св. Філомени був св. Іван Віаней – парох селища Арс (Франція), а також – св. Юліан Еймард, св. Петро Чанел, св. Антоній Марія Кларет, св. Джон Ньюман, св. Меделін Софія Бейрет, св. Євпраксія Пелетьєр, св. Франциск Ксав’єр Кабріні, блаженна Анна Марія Тайджі, а особливо – блаженна Павліна Марія Жарікот – засновниця Всесвітньої Організації Живої Вервиці та товариства «Поширення Віри». Вона провадила досить активну релігійну діяльність, незважаючи на важку й затяжну хворобу. Проте, після відвідин Павліною святині св. Філомени в місті Мугано, була чудесно оздоровлена. Папа Григорій ХVI особисто став свідком чудесного зцілення Павліни Жарікот. Преподобна Павліна Жарікот із вдячності до св. Філомени почала активно ширити набожність до неї по всьому світі.

Жива Вервиця святої Філомени

Всесвітня Організація Живої Вервиці
На початку третього тисячоліття від народження Ісуса Христа Церква, продовжує свою спасительну Місію, яка полягає у проповідувані Доброї Новини усім людям, що живуть на цьому світі. На сьогоднішній день Місія спасіння світу від війн, насильства та панування гріха покладена не лише на духовенство але й на кожного віруючого. Найважливішим дороговказом, який вказує кожному християнинові шлях до правдивого служіння Богу й ближньому, є приклад багатьох людей, які, взявши до серця слова Богородиці у Фатімі, прагнули внести свій вклад у справу відкуплення і спасіння людства від неволі гріха. Фатімське послання - найкращий спосіб до осягнення справжнього миру у світі та в наших душах зокрема. Якщо ми насправді бажаємо миру, якщо ми насправді бажаємо уникнути війн та панування влади пекла, чому не виконати прохання Небесної Матері з Фатіми, нашої Посередниці і у ділі спасіння людства.
"Молитва на вервиці, це є неначе манна, яка падає з неба у пустелю наших душ, що дає нам життя та веде нас до Бога Спасителя Нашого!” (Преподобна Павліна Жарікот)
Разом з Пречистою Дівою Марією ми в стані допомогти багатьом душам зустріти Христа: без нашої Пресвятої Матері це зробити дуже важко. Ми повинні присвятити своє життя, сили, здоров'я цій найважливішій Місії. Ми покликані проповідувати Євангеліє, бо саме це було Місією Ісуса. Ми покликані йти до працівників, до принижених, знедолених, відкинутих, самотніх людей цього світу, щоб вказати і допомогти їм осягнути Царство Боже. Якщо ми хочемо радіти з Христом у Його Царстві, то маємо разом з Ним за це Царство змагатися. "Від сьогоднішнього дня Христос буде для мене усім.” (Преподобна Павліна Жарікот)
Яскравим прикладом жертвенного служіння Христові у справі спасіння світу та виконання Фатімського послання, даного Богородицею, стала преподобна Павліна Жарікот, засновниця організації «Ширення віри» у Франції. Павліна (Марія) Жарікот була наділена унікальним даром видіння і глибоким відчуттям присутності Бога у своєму житті. Вона народилася у побожній католицькій сім'ї в м. Ліон (Франція) 22 липня 1799 року - десять років після Французької революції. Революція принесла моральний занепад, жорстокість і безбожність у французьке суспільство, і залишила глибоку рану на тілі всього людства. У цей важкий час для християн Франції, Павліна Жаріков намагалася ширити світло християнської Правди у людських серцях. У свої 17 років склала перед Богом обіт чистоти. У 18 років вона написала трактат «Про безмежну любов до Пресвятої Євхаристії». У цей час Павліна приєдналася до Місійного товариства Парижу, яке займалося духовною і матеріальною підтримкою місійної діяльності на Далекому Сході.
Проте, преподобна Павліна не була цілковито задоволена своєю участю у цьому товаристві. Тому, у вересні 1819 року вона організувала товариство із десяти людей, які молилися та збирали гроші для підтримки місійної діяльності священників на Далекому Сході. В 1822 року група мирян на чолі із Павлідаю Жарікот утворила організацію «Ширення віри»,
Павліна Жарікот була жертвенною душею, яка випромінювала милосердя, любов та прагнення служити Богові. порадив їй відмежувати себе від світу і жити споглядальним життям. Вона замкнулася на три роки у стінах власного дому. Плодом трьох років усамітнення і стало заснування Всесвітньої Організації Живої Вервиці св. Філомени.
Я полюбила Ісуса Христа більше ніж будь-що націй землі. І за любов до Нього я полюбила більше ніж: себе усіх тих, що страждають і не вірять в Бога (Преподобна Павліна Марія Жарікот) Всесвітня Організація Живої Вервиці - це богонатхнений задум Павліни Жарікот, який мав на меті відновити панування Христа у Франції та цілому світі. Її план полягає у молитві, милостині та проповідувані Божого Слова. Організацію офіційно схвалив, наділивши багатьма привілеями і канонічним статусом, Папа Григорій XVI. Сталося це 27 січня 1832 року.
Молитва, пожертва, свідчення про Христа і Богородицю це суть Живої Вервиці (Преподобна Павліна Жарікот) Преподобна Павліна інтуїтивно відчувала духовну силу Живої Вервиці: «Ми об'єднаємося у молитві на вервиці зі всіма людьми по цілому світі щоб прославляти Богородицію. Давайте створимо групу із п'ятнадцяти чоловік, яка складатиметься із людей доброї волі; неначе п'ятнадцять грудок вугілля: один розжарений, три-чотири - жевріють, а інші лише розгоряються. Покладімо їх разом - і ними ми запалимо світ любов'ю до Бога!». Павліна (Марія) Жарікот несла Добру Новину Євангелія Христового до працівників фабрик та заводів, де разом з ними молилася вервицю і збирала пожертви для апостольської праці Живої Вервиці у Франції. Стараннями організації було надруковано багато релігійної літератури, яка допомагає вірним у їхньому духовному зрості. Нам потрібно об 'єднатися у молитві з людьми цілого світу (Преподобна Павліна Марія Жарікот)
До 1831 року кількість членів Всесвітньої Організації Живої Вервиці зросла до 200 000. На кінець 1837 року вона досягла 1 000 000 осіб. Перед смертю засновниці організація нараховувала майже 2 000 000 членів. Молитва на вервиці, яку часто висміювали впродовж історії, - це найбільша духовна зброя людства, захист, яку сили зла не можуть подолати. Це зброя та духовний лік, якому «немає рівних», яка переможе ворогів Святої Матері Церкви і, нарешті, принесе мир стомленому війнами та гріхом світові.
Преподобна Павліна (Марія) Жарікот померла у 1862 році. Папа Іван XXIII у 1963 році підписав декрет, який ствердив видатні заслуги та чесноти Павліни Жарікот, і проголосив її блаженною. Немає нічого кращого, аніж: численна кількість голосів, що безперестанку моляться в усіх частинах світу, одночасно заносячи через Пресвяту Богородицю благання до Господа, розважаючи над таїнствами Святої Вервиці. (Преподобна Павліна Марія Жарікот)
Папа Лев XIII свого часу сказав: «Багато християнських народів шукає захисту у Божої Матері із завзяттям, що зростає з кожним днем; і вони все більше й більше моляться Святу Вервицю, що є не лише допомогою від хвороб, але й свідченням християнської побожності!»
Вервиця - це захист від ворогів Христової Церкви. До Марії ми повинні линути щоденно, повсякчас молячись на вервиці. Наша Пресвята Мати закликає усіх людей «молитися на вервиці» і єднатись у цій молитві проти сил темряви, що мають твердий намір зруйнувати Христову Церкву.

Жива Вервиця
Жива Вервиця - це не новий вид побожності, але продовження вервиці, яку ширив ще св. Домінік і про яку по всьому світі говорила у своїх об'явленнях Богородиця. У ці дні безладу, зла і панування гріха Жива Вервиця може стати діяльною силою у кожній сім'ї для утвердження християнських цінностей та зросту у вірі, надії й любові. Це дарунок від Цариці Небес!
Після смерті Павліни Жарікот діяльність Всесвітньої Організації Живої Вервиці припинилася. Проте, Боже Провидіння послуговуючись ревними християнами, відродило діяльність організації.
8 грудня 1986 року Ричард і Патрісія Джоан Мелвін, перейняті любов'ю до св. Філомени, покровительки Організації Живої Вервиці, дбаючи про добро Святої Церкви, почали відроджувати духовність Живої Вервиці, заснованої св. Павліною Жарікот. З великим упованням на Бога та любов'ю до Пресвятої Богородиці і св. Філомени у домі родини Мелвінів постійно збиралося ЗО людей, щоб щоденно молитися вервицю задля осягнення спільної мети: тріумфу Непорочного Серця Марії та вшанування св. Філомени.
Господь щедро благословив діяльність організації. У вересні 1987 року зареєстровано 300 учасників Живої Вервиці у США Організація Живої Вервиці заснувала власне періодичне видання під назвою «Dedicated Decades» («Посвячені Десятки»), На жаль, посвята св. Філомені в Італії, як і в інших країнах Європи, вимирала, але чутки про працю Ричарда та Петті Мелвін у м. Діккінсон (штат Техас) надихнули пароха церкви св. Філомени о. Джованні Браці відвідати Техас у 1987 році. Цей ревний та побожний священик привіз із собою багато реліквій св. Філомени, а також рідкісні побожні видання французькою та італійською мовами, які допомогли Петті Мелвін відновити діяльність Організації Живої Вервиці. Серед них був статут-посібник «Організації Живої Вервиці», який містив вказівки, основні напрямки діяльності організації та перелік її духовних привілеїв. Завдяки цьому матеріалу Всесвітня Організація Живої Вервиці продовжила діяльність, дотримуючись основних напрямків, які були окреслені ще преподобною Павліною Жарікот. Хто ж така Патрісія Джоан Мелвін, чи просто Петті, Вона народилася у Пульсі (штат Оклахома), закінчила навчання по спеціальності "медсестра" в коледжі св. Вінсента у Лос-Анджелесі. Після закінчення навчання Петті збиралася їхати до Танзанії (Східна Африка), але потрапила в автокатастрофу, яка змінила усе її життя. Після одужання Петті декілька років працювала у лікарні міста Спокана. Там вона познайомилася із Ричардом і вони одружилися. Хоча подружжя мріяло про велику сім'ю, у них не було дітей. Вони всиновили двох хлопчиків та переїхали до м. Діккінсон (штат Техас). Дбаючи про релігійне виховання дітей, до їхніх рук потрапила книга про життя св. Івана Віанея. Завдяки цій книзі Петті та Ричард ознайомилися із життям св. Філомени. Після прочитання книги вони стали наполегливо продовжувати діяльність блаженної Павліни Жарікот. Петті та Ричард розпочали інтенсивне листування з людьми, які бажали стати членами Живої Вервиці. Надсилали їм вервиці, парамани, медалики та реєстрували нових членів організації. Було вирішено, що для активного поширення набожності до св. Філомени кожна людина прийме і молитиметься одну і ту ж десятку вервиці щодня Петті та Ричард, завдяки ширенню Живої Вервиці по цілому світі та перебуваючи під неустанним заступництвом св. Філомени, покровительки Всесвітньої Організації Живої Вервиці, обіймають цілий світ, зливаючи на нього цілющий бальзам для людства - молитву Живої Вервиці. Один за одним до них долучаються нові - архієпископи, єпископи, священики, монахи і миряни. Коли родина Мелвінів розпочала свою діяльність, набожність до св. Філомени була "похована" у катакомбах XX століття. Через роки вірні поступово повертаються до святої, яка є покровителькою і захисницею Живої Вервиці та дітей Марії.
Через св. Філомену Бог обдаровує вірних численними ласками та чудами. Слава про св. Філомену шириться з одного кінця землі до іншого. Через 20 років Петті отримала відповідь на свої молитви. Ця відповідь перевищувала ту, яку вона могла собі уявити, св. Філомена знову стала відомою світові через Всесвітню Організацію Живої Вервиці, а організація, яка постала 8 грудня 1986 із 30 людей, на теперішній час налічує 5 мільйонів членів по всьому світі, які щодня моляться десятку вервиці. П'ять мільйонів відмовляють десятку щодня завдяки подружжю Петті і Ричарда Мельвінів, яке має таку сильну віру!
Пройшло небагато часу відтоді, коли Петті та Ричард розпочали відродження Живої Вервиці і відновлення набожності до св. Філомени. їхній дім заповнився необхідною технікою, перекладами, релігійною літературою і бандеролями. Завдяки їхній діяльності укладено й надруковано безліч видань про св. Філомену, розповсюджено образочки, медальки і статуетки цієї святої. Завдяки зусиллям Всесвітньої Організації Живої Вервиці головна святиня св. Філомени у м. Мугано (Італії) відновлюється і її відвідують прочани з цілого світу. А оновлений будинок преподобної Павліни Жарікот став відомим паломницьким центром у Франції.
У 2005 році планувалось видати книгу про духовний шлях преподобної Павліни. Жертовне серце засновниці Живої Вервиці запалило вогонь, щоб привернути світ до Цариці Вервиці і оновити Христову Церкву через ревне служіння та посвяту багатьох її вірних членів.
Своєю молитовною участю у Живій Вервиці ми можемо посприяти тріумфу Непорочного Серця Марії, що є основним завданням організації. Це стане свідченням Господньої перемоги над силами зла і темряви у світі! Тримаючи в руках її святу вервицю, проникаймо цілющою молитвою до усіх душ, поки це ще можливо, оскільки Небо і пекло зійшлися на землі у смертельній битві за наші з вами душі. (автор: Сільвіо Матачіоне)

Мета Живої Вервиці є умилостивити гнів Господній через заступництво Богородиці, зберегти і оживити віру в душах вірників, і навернення грішників та возвеличення Пресвятої Богородиці. Жива Вервиця це не є нова набожність, а продовження вервиці, проповідуваної Св. Домініком, і оголошеної Матінкою Божою на протязі століть. Асоціація Живої Вервиці була заснована Всечесною Поліною Жаріко. Асоціація Живої Вервиці об’єднує молитовно сотні тисяч вірників і вона є могутньою силою в кожній родині, парафії та державі проти зла, зневіри та атеїзму. Ми боремося сьогодні не із злом у людині, а із силами всього пекла. Дар Цариці Неба, Свята Вервиця, яку відмолюємо із вірою і підсилена єдністю зробить всі напади зла безсилими. Намір Всесвітньої Живої Вервиці є двояким :
Тріумф Непорочного Серця Марії і Вшанування Святої Філомени, Патронеси і Захисниці Дітей Марії і Живої вервиці.
Хто відмолює Святу Вервицю одиноко, отримує милості і заслуги одної Вервиці, але якщо він є об’єднаний із багатьма тисячами учасників, він отримує милості і заслуги усіх! План Господній був поставити Жінку проти гордих ангелів, Жінки відкупительки і Матері всіх милостей. Кожен відмолений десяток утворює Живу Троянду у квітучому саду Вервиці Матінки Божої. Кожен із нас є слабкий, але разом наша молитва зможе змінити світ і прискорити Тріумф Непорочного Серця Марії.

Молитва до св. Філомени
Хоробра і вірна Мученице і Діво Ісуса Христа свята Філомено. Збережи у мені непорочний і безцінний скарб чистоти і живої віри в нашого Спасителя і Господа Ісуса Христа. О хоробра захиснице Християнства, яка перенесла погрози і знущання найбільш жорстокого мучителя. Ти зараз перебуваєш між ангелами та святими у славі нашого Творця. Випроси для мене ласки, про котрі я покірно прошу Тебе, щоб усе моє життя і смерть були спрямовані для Ісуса Христа та Його Непорочної Матері Пречистої Діви Марії.

Масло Святої Філомени
Масло Святої Філомени використовують для сили, здоров'я і бадьорості Духа. Воно служить також, як матерія для святого єлеопомазання. Часто масло, що горіло у лампадах Церкви Святої Філомени повертає зір сліпим, слух глухим, мовлення німим і життя відмершим частинам тіла.
Масло Святої Філомени освячують щороку на свято її заступництва, у другу неділю січня. Тільки священик, який пройшов спеціальний курс для освячення цієї олії у церкві у Мугнано (Італія, Неаполь), може освятити це масло. Після освячення масло повинно побути біля мощів Святої Філомени у церкві 15 днів. Свята Філомена підживлює його святим подихом живої віри. Це, особливо освячене масло розсилається у всі частини світу і служить як ліки проти багатьох недугів. Кожен може освятити себе цим святим маслом звертаючись до Святої Філомени, кожен може помазати рану. Навіть маленька кількість масла св. Філомени, спроможна творити великі чудеса оздоровлення.

Шнурок Святої Філомени
Пала Лев XIII випробував шнурок Святої Філомени і дав особисті привілеї усім, хто носить його. Ритуал освячення шнурка св. Філомени ми зустрічаємо у Західній Церкві. Шнурок Святої Філомени, дуже швидко, широко розповсюдився серед вірників. Він використовується як захист проти хвороб і проти усякого зла.
Не всі Християни у наш час, хочуть розуміти цінність цього простого шнурка і те, який сильний засіб проти хвороби душі і тіла має той, хто носить його. Вони вважають, що простий шнурок не може допомогти. Люди-маловіри забувають про те, що шнурок св. Філомени є освячений святою водою та спеціальними молитвами. Особа, що носить цей шнурок є під опікою св. Філомени.

Для шанування св. Філомени необхідно:
1. Добиватись єднання зі св. Філоменою і дотримуватися цнотливості;
2. Боротись з невірою і осягнути дух віри;
3. Любити св. Філомену так, щоб заслужити її захист від хвороби душі і тіла.
Ті, хто отримали шнурок св. Філомени, повинні віддано носи його. Як правило його носять на поясі під одягом. Якщо ти віруюча людина, яка довірила Святій Філомені охороняти чистоту твоєї душі, то ти обов’язково маєш знати, що Вона захистить тебе від ворога і поганого впливу зіпсованого світу, і одного дня ти з'явишся перед її чистим серцем без гріха. Кожна християнська мати, яка через тайну хрещення віддає своїх дітей під опіку Святої Філомени і дає їм її шнурок, завжди буде мати їх любов і ніколи не заплаче від утрати невинності своїх дітей.
http://livingrosary.org.ua/saint_filomena.html

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz