МОЛИТВА - Притча про благаючого приятеля

Ісус розпочав з риторичного запитання: «Хто з вас матиме приятеля і прийде до нього опівночі й попросить: «Позич мені, друже три хліби, бо до мене прийшов з дороги мій приятель і я не маю чим його нагодувати». А той дратівливо відкаже: «Не турбуй мене, уже замкнені двері, мої діти зі мною сплять у ліжку. Не можу я встати та дати тобі три хліби» (Лк. 11. 5 – 7).
Після першого прохання він не встане і не дасть три хліби навіть завдяки дружбі між ними. А якщо він, прохаючи, попросить ще і ще, докучатиме йому, то він таки встане і дасть йому стільки хліба, скільки він потребуватиме.
– І я вам кажу: – наголосив Ісус, – коли він не встане і не дасть хліба задля дружби з ним, то докучаючи йому, він таки встане та й дасть йому стільки, скільки він потребуватиме.
– І я вам кажу, – продовжив Ісус, – Просіть, – і буде вам дане, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам! Бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає – відчинять.
– А чи хтось із вас, батьків, подасть своєму синові каменя, тоді, коли він проситиме хліба? Або, як він проситиме риби, подасть йому гадину? Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона? – далі повчав Ісус.
– Отож, коли ви навіть будете злі, то зможете добрі дари своїм дітям давати, так і Отець Небесний подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього? – підкреслив Ісус (Лк. 11. 9 – 13).
Ця притча є повчанням про молитву. Молячись, люди прохають Бога про щось. Здавалось би, просити одне й теж під час ранішніх і вечірніх молитов, як цей приятель довго просив три хлібини, – це надокучливість, настирливість, уїдливість, яка може не подобатися Богові. Але це не так. Богові приємно спілкуватися з вами під час молитви.
І навпаки, Бог не хоче, щоб ви не молилися. Моліться якнайчастіше, просіть і ви отримаєте по потребі те, що вам належить.