Вт, 06.12.2016, 21:55

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 128
Гостей: 128
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:


ДЕВ’ЯТНИЦЯ ДО СВЯТОГО
СПИРИДОНА ТРИМИФУНТСЬКОГО

 
 

 

                   


Вступна Молитва


    Отче святителю Спиридоне, заступайся за мене грішного, щоб я з твоєю допомогою міг мужньо і успішно переборювати спокуси злого духа та всі мої пристрасті і пожадання. Закрий двері мого серця перед прагненням земної слави і дочасного майна, не дай доступу ненависті й заздрощам, віджени від мене гріховні думки й бажання та дай силу подолати їх. Амінь.

 

                   

 

День перший
«Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 3).

    Спаситель Христос навчає, що Царство Боже ми повинні приготовити вже тут на землі. Земне життя є початком життя у Царстві Небесному. Першим кроком до осягнення цієї мети є створення духовної убогості і порівняння своєї моральної негідності з досконалістю, до якої ми покликані дійти. Гордий своєї праведності фарисей вважав зайвим стремління до досконалості, і вона була йому недоступна. Митар, який усвідомлював свою духовну убогість і зі сльозами просив у Бога про милосердя, власне у цьому стані і у цій свідомості своєї гріховності та духовної убогості, розпочав свій шлях до досконалості.
    Святий Спиридон Тримифунтський чудотворець був звичайним пастухом. Цей син небесної столиці, вишнього Єрусалима, був родом із о. Кіпр, за що його всі називають кіпріотом. Наслідуючи образ життя патріарха Якова, він став пастухом овець, віддалившись від будь якого спілкування і перебування із натовпами людей, подвизався в самітності, молитві та безкорисливому житті. Ця його любов пастуха до духовної убогості стала підставою його вибрання на пастиря Христового Стада. Таким чином пастух овець стає пастирем людських душ. Дбання про духовну убогість, як свою, так і своїх духовних овечок, яскраво ілюструє своїм життям святий Спиридон.
    Коли на острові настав голод, то хліботорговці намагалися скористатися людським нещастям. До святого Спиридона звернувся мешканець Тримифунта, який зі своєю родиною страдав від голоду. Бідар просив хліботорговця спасти його від голоду, проте дати в борг хліба торговець відмовився. Спиридон, почувши про немилосердного багача, запалившись вогнем Святого Духа, сказав: «Іди додому, бо завтра твій дім наповниться хлібом, і багач сам буде просити тебе брати у нього хліб без відсотків». Бідняк подумав, що святий лише хоче його потішити. Вночі ж пішла величезна злива, так що засіки багача від цієї зливи попадали і розвалилися, а весь запас збіжжя вимивало водою на дороги. Багач зі своїми слугами бігав по місту просив усіх допомогти йому і брати всім хліб без відсотків, щоби із багача не перетворитися на бідаря. Усі жебраки збирали збіжжя по дорогах не тільки в достатку, але понад міру. Коли прийшов і наш бідняк подивитися на засіки, що рухнули, то багач сам просив бідняка брати у нього хліб без відсотків. Так звершилося пророцтво провидця Спиридона.
    Однієї ночі злодії підійшли до загону, де перебувало стадо святого Спиридона. Всю ніч вони намагалися схопити найбільшого барана. Коли ж схопили його і подалися до виходу, то невидима сила закувала їх, мов кайданами. Так простояли до ранку. Прийшовши вранці до загону, святий Спиридон почав їх з терпеливістю повчати про заповідь Божу: «Не кради». Сам Спиридон, виконуючи заповідь не віддавати злом на зло, помолившись, звільнив їх від невидимих пут. Коли ж відійшли на деяку віддаль, наказав їм вернутися до нього. Перелякані, що їх очікує суд, впали до ніг святого Спиридона, просячи про помилування. Він же, з посмішкою на устах, дав їм ягня, виявляючи не тільки незлопам’ятність, але велику доброту.

 

Молитва до святого Спиридона


    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

 

                   

 

День другий
«Блаженні засмучені, бо вони успадкують землю» (Мт. 5, 4).

    За лагідність і щирість серця Бог обіцяє Аврааму, а потім Вибраному Народові, землю, яка «тече молоком та медом» (Вих. 3, 8). Христос обіцяє нам також цю чуттєву нагороду, хоча землею володіли погани, а спільнота вірних складалася лише з небагатьох послідовників Христа. Святий Іван Золотоустий впевнює, що ця маленька спільнота дуже швидко перемогла поганський світ і наслідувала від нього землю. Обітниця наслідування землі означає Боже благовоління. Терпеливе зношення скорботи, тихе і незлобне поводження зі всіма, відсутність гнівливості – ось ті якості, за які лагідні отримують не тільки Боже благословення в земному житті, але і в землі Вічного раю. Святий Спиридон Тримифунтський чудотворець лагідність серця проявив до людей бідних і убогих. Його лагідність не тільки допомагала іншим у скруті, але й навертала грішників.
    У святого Спиридону був маленький садочок, в якому він молився. Недалеко від цього садка була нора змії. Щодня змія приповзала в садок і поїдала гризунів. Святий Спиридон бачив її, але це його зовсім не тривожило. Вони були сусідами. Одного разу до нього прийшов бідняк і попросив про позику грошей, бо єврей-лихвар, у якого він позичив гроші під відсотки, негайно вимагає повернення боргу. Час збору врожаю ще не прийшов, винограду у бідняка не було, щоби покрити видатки, і для бідаря настала скрута, бо єврей-лихвар погрожував кинути його у в’язницю. Добрий пастир святий Спиридон заспокоїв бідняка, пообіцявши дати йому лише одну дорогоцінну річ, адже ні золота ні срібла він не мав. Попросивши бідняка вийти із садочка, цей чудний муж святий Спиридон підійшов до змії, яка грілася на сонячному промінні і став молитися: «Господи, Який перетворив перед лицем фараона палицю Мойсея у змія і навпаки, вислухай мою молитву не заради мене, але заради скрути цього бідаря і вчини з цієї змії золото, щоби цей убогий слуга твій міг вийти із своєї скрути». Після його молитви змія перетворилася у золото, і Спиридон дав її бідареві в мішечок, щоби бідняк, давши євреєві-лихвареві цей завдаток, випросив собі відстрочки повернення боргу. «Коли ж ти продаси свій врожай, то принеси мені цю дорогоцінну річ назад», – наказував Спиридон біднякові. Останній пообіцяв виконати все згідно слів святого. Ненажера багатства єврей-лихвар, побачивши таку дорогоцінну річ, яка своєю витонченою філігранною роботою і вагою свідчила про надзвичайну вартість, відпустив бідняка з миром. За молитвами святого Спиридона врожай виявився надзвичайно багатим. Бідняк зібрав кошти, щоби віддати борг разом з відсотками. Принісши гроші до лихваря, від несподіванки завмер, бо лихвар, охоплений бажанням наживи, не мав наміру втратити велику дорогоцінну золоту прикрасу. Лихвар сказав, що взагалі не давав йому жодних грошей у борг і ніякого завдатку від нього не брав. Зі сльозами на очах, прибитий горем бідар прийшов на скаргу до святого Спиридона. Спиридон заспокоїв бідняка, пообіцявши, що лихвар сам його знайде і віддасть позичену річ. Так і сталося. Коли лихвар підійшов до своєї скриньки зі скарбами, то почув, як змія з шипінням зарухалася. Відсахнувшись, лихвар наказав слузі піти за бідняком. Прибувши до лихваря, селянин-бідняк віддав увесь борг, а лихвар дав йому ключик від скриньки зі скарбами, щоби останній власноруч забрав своє золото. Нічого не підозрюючи, бідняк відкрив скриньку і забрав золоту прикрасу. Побачивши змію, яка знову стала золотом, лихвар вимагав признатися де бідняк узяв цю золоту прикрасу. Почувши дивну історію, єврей-лихвар пішов разом з селянином до святого Спиридона. Бідняк, віддавши Спиридонові золотий злиток, дякував за допомогу в часі скрути, а Спиридон наказав прибулим гостям увійти в сад і там попросив покласти змію на землю. «Іди в свою нору», – сказав Спиридон змії і вона, оживши, поповзла у свою нору. Єврей-лихвар, побачивши чудо своїми очима, вигукнув: «Віднині я християнин». Прославляючи і благословляючи Бога, він просив святого Спиридона хрестити його і всю його сім’ю.

 

Молитва до святого Спиридона


    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

 

                   

 

День третій
«Блаженні засмучені, бо будуть утішені» (Мт. 5, 5).

    Сльози, в переважній більшості, є виразом нашого покаяння у духовному житті. Той, хто плаче над своїми гріхами, ступив на шлях досконалості. Той, хто плаче над гріхами ближнього, той уподібнюється Спасителеві, Який плакав над Єрусалимом: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали! Ось дім ваш лишиться вам порожній» (Мт. 23, 37-38). Для того, щоби плач і ця глибока печаль не доходили до розпачу, Христос у Нагірній проповіді дає обітницю: «Блаженні засмучені, бо будуть утішені». Оплакуючи свої гріхи, даючи собі слово більше не грішити та стримуватися всіма силами душі від того, на що наштовхує гріх, людина примирюється зі своєю совістю, яка перед тим їй докоряла як вирок Найвищого Трибуналу. У стані засмученості та оплакування гріхів людина відкривається на співдію зі Святим Духом, Який очищує совість людини. Той, хто плаче у дочасному житті за вчинені прогріхи, отримує від Господа надію на прощення та безнастанну радість у вічному житті. А чи ми оплакуємо свої гріхи? Чи, навпаки, наше життя сповнене сміху, жартів та пісень скоморохів?
    Проживши недовго у подружжі, святий Спиридон зазнав непоправної втрати – померла його дружина. У журбі та оплакуванні померлої дружини святий Спиридон не впав у розпач, бо ще з більшою ревністю почав молитися та служити Богові добрими вчинками, витрачаючи увесь свій достаток на прийняття убогих і калік. Живучи у такій святості, він догодив Богові так, що сподобився від Господа дару пророцтва та чудес: зцілював від невиліковних хвороб, виганяв бісів. Тому-то Боже провидіння вибрало його та піднесло до гідності єпископа міста Тримифунта. Під час проведення І Вселенського собору, участь в якому брав святитель Спиридон, помирає його донька Ірина. Вона проводила все своє життя у дівицтві і ціломудренності. Повернувшись із Собору, Спиридон дізнається про смерть доньки. В цьому часі туги і скорботи до нього підходить якась жінка і твердить, що віддала його померлій доньці золоту прикрасу. Жінка не встигла повернути собі цю прикрасу перед смертю його доньки. Спиридон перешукав увесь дім, але прикраси не знайшов. Тоді він іде з непохитною вірою і цілковитим упованням на Бога, разом зі своїми приятелями та цією жінкою, на гріб до доньки. Ставши біля гробу голосить: «Дитино моя, Ірино! В ім’я Господа нашого Ісуса Христа скажи мені, куди ти поклала прикрасу цієї жінки, яку взяла у неї на збереження». Усі присутні почули голос, який пролунав із гробу: «Я поклала прикрасу в такому-то місці». Святий сказав їй: «Спочивай віднині, чадо, допоки не прийде Господь та не воскресить тебе разом зі всіма». Отримавши відповідь, усі присутні пішли в дім святого Спиридона й у вказаному місці знайшли заховану золоту прикрасу, яку Спиридон негайно віддав власниці.

 

Молитва до святого Спиридона


    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

 

                   

 

День четвертий
«Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться» (Мт. 5, 6).

    Здавен-давна відомо, що люди голодні і спраглі докладають всіх зусиль, щоби здобути собі їжу і пиття. Здобувши їх, вони насичуються. Так само, а навіть і більше чинять і ті, хто має нездоланне бажання виконувати у всьому Божу волю, тобто голодні і спраглі справедливості. Досягаючи бажаного, вони отримують задоволення, мовби наситившись. Заспокоєння духовного голоду і духовної спраги ми отримуємо також через оправдання перед Богом. Оправдання перед Богом містить в собі наступні прикмети: чесність, справедливість і почуття відповідальності за себе, за ближнього і за світ.
    Один із друзів святого Спиридона Тримифунтського чудотворця був несправедливо ув’язнений. Причиною несправедливого вироку була заздрість та наклеп обвинувачів. Ув’язнений знаходився між ворогами мов ягнятко між вовками. Бажаючи врятувати свого приятеля від неминучої смерті, святий Спиридон спішить із друзями у місто Константіану, де має звершитися виконання вироку. Коли ж він із друзями дійшов до ріки, то виявилось, що ріка під час повені розлилася, і подорожуючі не могли її перейти. Праведник, боячись запізнення перед виконанням вироку і тому надзвичайно поспішаючи, підійшов, і до води промовив: «Христос наказує тобі зупинити тобі свою течію, щоби я міг своєму приятелю принести вибавлення, яке я випросив у свого Владики і Бога». Як тільки води почули ім’я Господнє, то зупинились. Ця вода, яка плила по течії, швидко біжачи вперед, обнажила перед людьми своє русло, а всі решта води, які плили зверху по течії, – зупинилися. Люди, які йшли з праведником у місто Константіану, перейшли сухим руслом так, як давній Ізраїль з Ісусом Навином пройшов по дні Йордану. Так і тепер усі вони по дну ріки перейшли на другий берег та пішли у місто. Святий же Спиридон ще залишився, маючи на меті усмирити потоки бурхливої води, щоби води рухалися спокійно і помірно та не нанесли шкоди ані землі, ані людям, ані посівам. Супутники праведного Спиридона, дійшовши до міста раніше святого, розказали всім про чудо, яке звершив святий під час подорожі. Дізнавшись про намір святого, який іде визволяти свого приятеля, правитель острова звільнив із в’язниці ув’язненого, бо, переглянувши справу, виявив усю правду. Правитель віддав звільненого доброму пастирю і співчутливому приятелю, який не жалкував ні молитов, ні сил, ні трудів, аби звільнити свого приятеля. Вони разом, насичені справедливості, радіючи повернулися назад.

 

Молитва до святого Спиридона


    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

 

                   

 

День п’ятий
«Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт. 5, 7).

    Навчаючи народи, Христос голосить: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки» (Мт. 7, 12). Якщо ми очікуємо для себе від других допомоги і співстраждання, коли терпимо хвороби, убогість, переслідування, то, згідно зі справедливістю, інші також мають право очікувати від нас такого ж співстраждання і такої ж допомоги. Про це Ісус запитуватиме нас на Страшному Суді, адже Він голосить: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене… Істинно кажу вам: усе що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25, 34-36. 40).
    Вчинки милосердя надзвичайно різноманітні, але й прояви лиха також багатогранні. Слід пам’ятати, що творити добрі вчинки необхідно не з гордістю і самовихвалянням, а з любов’ю та готовністю співстраждати з потребуючими. Святий Спиридон дає нам яскравий приклад цього.
    Один тримифунтський мореплавець прийшов до святого Спиридона з просьбою про позику грошей. Отримав ці гроші, адже Господь навчав: «Від того, хто хоче позичити у тебе, не відвертайся» (Мт. 5, 42). Перепродуючи різноманітний товар, мореплавець таким ремеслом кормив свою сім’ю, проте великих статків не мав, а навіть і навпаки. Святий Спиридон усі церковні кошти і свої власні випозичив торговцю. Він відкрив шафу в його присутності і, взявши звідти вказані гроші, передав їх потребуючому. Закупивши все необхідне, мореплавець пішов у плавання і, продавши свій товар та отримавши за молитвами святого великий прибуток, приніс борг Спиридону. Святий Спиридон сказав: «Поклади гроші у шафу, звідкіля, як ти бачив, я давав тобі». Чоловік поклав гроші у вказане місце. Коли прийшла пора знову вирушати в дорогу, то він прийшов до свого благодійника. Святий Спиридон запропонував йому самому взяти гроші із шафи. Мореплавець взяв їх і після повторного щасливого плавання та отримання великих прибутків приніс гроші, щоби віддати борг. Спиридон поступив за своїм звичаєм: сказав поставити гроші на своє місце. Якось охоплений пристрастю грошолюбства і користолюбства він удавано задзеленькотів грошима, але на місце їх не поставив. Удаючи із себе чесну людину, мореплавець закрив шафу і пішов, думаючи ошукати святого Спиридона. Через певний час він обіднів, бо привласнене чуже робить із багача убогого. Мореплавець знову прийшов до святого Спиридона за позикою. Спиридон і на цей раз послав його до шафи, але грошей там не було. Мореплавець промовив: «Отче, але я тут не знайшов грошей взагалі». Святий промовив: «Ти добре їх пошукай, бо з того часу, коли ти їх поклав туди, їх ніхто не забирав». Пошукавши і нічого не знайшовши, мореплавець знову сказав святому: «Але тут нічого нема». Чоловік Божий сказав йому тихо і лагідно: «А як ти хочеш знайти там те, чого ти не клав?». Мореплавець, побачивши, що не зміг приховати від святого свій негідний вчинок, кинувся в ноги святому, просячи про прощення. Спиридон дав йому урок побожності і відпустив, простивши весь борг.

 

Молитва до святого Спиридона


    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

 

                   

[1]   [2]

Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz