ПРОДОВЖЕННЯ ДЕВ'ЯТНИЦІ ДО СВЯТОГО СПИРИДОНА ТРИМИФУНТСЬКОГО

День шостий
«Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт. 5, 8).

    Подібно як чистота є протилежністю нечистоті, так чистота серця є протилежністю нечистоті серця. Серце є джерелом вчинків і намірів людини. Христос голосить: «З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. Уся ця погань виходить із нутра й оскверняє людину» (Мр. 7, 21-23). Бог дав людині розум і свобідну волю, а згідно вчення Ісуса Христа людині дані середники для очищення серця: покаяння, молитва, сльози, щоденний іспит совісті, боротьба із гордістю та самолюбством, вчинки милосердя та постійні призивання Бога на допомогу у цій важкій боротьбі. Чисті серцем побачать Бога не тільки в майбутньому житті, але і в дочасному. Таку високу нагороду вони отримають задля чистоти серця. Нечистота серця захоплює людину почуттям покарання і з цього випливає страх. Але куди втекти від Божого правосуддя? Від нього не втечеш. Трапляються і випадки самогубства, коли людина тікає від Бога. Але ж потрібно бігти не від Бога, а до Бога. Покаяння не віднімається від людини ніколи, бо розкаяний розбійник Дизма на хресті був не тільки пробачений, але й увійшов у Царство Небесне.
    На запрошення Олександрійського Патріарха екзорцисти зі всього Єгипту молилися перед статуями, щоби вигнати із них злих духів. Всі статуї порозбивалися самі собою, а злі духи повтікали. Це була очевидна сила молитви. Одна статуя продовжувала вперто стояти, а зло гніздилося в ній. Екзорцисти були безсилі. На запрошення патріарха прибув святий Спиридон. Його молитва була настільки сильною, що як тільки він ступив з корабля на берег, то статуя сама собою розсипалася, і демони повтікали з м. Олександрії (Єгипет). Патріарх впевнив мешканців, що це прибув до них святий Спиридон. Його слова підтвердилися приходом святого Спиридона.
    Чистота серця святого Спиридона стала також джерелом дару воскресіння із мертвих.
    Святитель Спиридон одного разу повертався із царського палацу і зустрів біля свого дому жінку, яка очікувала його приходу. Це була жінка солдата-чужинця. Вона тримала в обіймах мертву дитину. Кинувшись в ноги святому Спиридону, жінка просила її пожаліти. Присутній там диякон Артемидор просив Спиридона промовити те саме, що свого часу сказав Христос: «Таліта кум», тобто: «Дівчино, кажу тобі, встань». Зрошуючи землю сльозами, святий Спиридон ревно молився і разом з молитвою сталося чудо – душа дитини повернулася в тіло, і дитина заплакала. Подібно як молитва пророка Іллі повернула до життя дитину вдови із Сарепти сидонської, так і тепер святий Спиридон воскресив дитину цієї жінки-чужинки. Коли опечалена матір почула плач дитини, то з цієї радості і від пережитого стресу сама померла. Потрясіння, яке пережив Спиридон від цих подій, змусило його знову запитати диякона Артемидора, що робити, бо тепер, коли матір померла, дитина залишилася сиротою. Диякон Артемидор нагадав Спиридону про те, як він зцілив імператора і просив воскресити і цю жінку, адже бідні мають більшу потребу у зціленні задля своєї бідності. Приступивши ближче до мертвої жінки, Спиридон так ревно молився, що дух жінки негайно повернувся в її тіло. Святий Спиридон у присутності багатьох воскресив цю жінку і її дитину в місті Антіохії, виявивши чистоту свого серця, бо лише ті, що бачать Бога, можуть творити такі чуда.

Молитва до святого Спиридона

    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

День сьомий
«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5. 9).

    Апостол Народів святий Павло проголошує: «Живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами» (2Кор. 13, 11). Хто хоче увійти щасливо у Царство Небесне, повинен бути миротворцем, тобто оселяти мир у світі та в самому собі, у своїй душі. Послідовник Христа повинен увести себе у такий стан, щоби наш дух нічим не обурювався. Ми повинні спокійно відноситися і до позбавлення матеріального, браку середників до життя, образ, лихослів’я і всього того, що порушує духовну рівновагу і мир душі. Миротворець повинен мати мир в собі, і цей мир він повинен поширювати назовні. Дружелюбність і відсутність приводу до незгоди – ось ознака миротворця. Одного разу святий Спиридон увійшов, за звичаєм, до церкви у своєму місті. Він мав намір увечері відправити богослужіння. Сталося так, що цього разу народ не прийшов на відправу Вечірні. Приятелі Спиридона не хотіли запалювати всі світильники, тому що у храмі не було нікого, окрім служителів, а для них, які звершували коліноприклінні молитви, вистарчало і одного світильника. Просвічений світлом розуму богоносний отець наказав запалити щонайбільше світильників для звершення вечірнього богослужіння. «Церква має виглядати ще більше світлою, ніж передніше», – сказав святий Спиридон. Увійшовши перед святий престіл, Спиридон проголосив: «Мир усім». Хоча народу не було взагалі і не було кому сказати: «І духові твоєму». Ангельські полки, міріади ангелів громоголосно послухали святого і відповіли йому. Коли ж диякон з великим страхом продовжив моління вечірнього богослужіння, то почувся голос: «Господи помилуй». Всі люди в місті, почувши таке голосне служіння в храмі, кинулися бігти до святині, щоби дізнатися, хто це так голосно молиться. Це було дуже дивним, бо всі мешканці міста від старого до малого кинулися бігти до храму. Навіть ті, хто спирався на посох, попрямували до храму, щоб подивитися на вельми голосних молільників. У страху і тремтінні усі хотіли бачити тих, які моляться. На протязі всього того часу, коли вони бігли до храму, усі чули гучний голос молільників. Коли ж увійшли, то не побачили нікого, окрім святого Спиридона та його співслужителів. Були вражені, здивовані і у великому страху, а тому просили присутніх із Спиридоном співслужителів пояснити це незвичайне голосне служіння і спів у храмі. Співслужителі Спиридона пояснили, що їм явилися ангельські хори, які довго разом із ними молилися. Все це відбувалося завдяки святому Спиридонові. Молячись із Божим архієреєм, усі перебули до кінця богослужіння і прославляючи Бога з радістю повернулися додому. З цього часу народ уже ніколи не занедбував церковні богослужіння і приходив на відправи згідно встановленого часу і служили Богові кожен у своєму чині.
    Святий Спиридон приймав участь у роботі І Вселенського собору (325 р.). який засудив єресь Арія. Спиридон на цьому Соборі вчинив чудо, наглядно демонструвавши доводи єдинства Божества у Пресвятій Трійці. Взявши в руки цеглу, він стиснув її і, миттєво, із цегли вийшов вгору палаючий вогонь, вниз потекла вода, а глина залишилася в руках чудотворця. «Це три стихії, а цегла (гр. «плінфа») одна, – сказав святитель. – Так і в Пресвятій Трійці – Три Іпостасі (Особи), а Божество одно». Силою Божою цегла розклалася на свої складові. Так була захищена віра від єретиків. Сьогодні також свідки Єгови продовжують творити смуту у свідомості неутверджених. Нехай навчаться від святого Спиридона, який чудом ствердив правдивість католицької віри. До пояснення догматів про Бога не можна застосовувати математику, а лише фізику. Прикладом цього – вода, яка може перебувати у трьох своїх проявах: лід, пара і рідина, тобто одна стихія, але у трьох проявах. Святий Спиридон цим чудом навчив правдивому богопочитанню і умиротворив Церкву.

Молитва до святого Спиридона

    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

День восьмий
«Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 10).

    Люди завжди були злі, розпусні і ненавиділи праведних. Починаючи від праведного Авеля, якого вбив рідний брат Каїн, люди у своїй ненависті переслідували святість, чистоту і правду. Ісав переслідував свого брата Якова, якого намагався вбити. Діти патріарха Якова продали в рабство свого рідного брата Йосифа. Нечестивий цар Саул ненавидів і переслідував лагідного Давида, а юдеї Божих пророків, які звинувачували їх у беззаконному житті, одних били, других – вбивали, третіх – каменували і нарешті – розп’яли Господа нашого Ісуса Христа. Поганський світ послідовників Христа піддавав різнорідним тортурам: їх розпинали на хрестах, віддавали на поживу тваринам, топили у ріках і озерах, стругали залізними кігтями, колесували, виколювали очі, відрізали язик, та поступово відрізали і калічили всі члени тіла, обливаючи їх киплячим оловом чи спалюючи їх на розпаленій металевій решітці. Ісус голосить: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради» (Мт. 5, 11).
    Під час правління імператора Іраклія, по Божому допусту, агаряни звершували напади на острови. Їхнє нахабство сягнуло і о. Кіпр. Грабуючи все підряд, агаряни дійшли і до могили святого Спиридона. Думали, що всередині знайдуть багато золота. Оцінювали християнських святих своїми мірками, адже їхні володарі та герої віри йшли у потойбічний світ зі скарбами. Коли ж відкрили гріб святого, то побачили його мовби сплячим, причому тіло Спиридона видавало благоухання. Не знайшовши скарбів, охоплені люттю і безумством вони підняли його тіло і мечем відсікли голову. Господь вчинив чудо!!! З тіла, яке пролежало уже століттями у гробі, потекла кров!!!... Боже Провидіння сплело йому вінець мучеництва, яке шукав святий Спиридон. Ще за часів правління імператора Костянтина він прагнув мученицького подвигу, але ревність Костянтина у вірі християнському благочесті не дозволила цього Спиридонові. Тепер святий мученицький подвиг отримав від агарян. Агаряни витягнули його тіло до дверей храму і розпалили вогонь. Один із варварів вигукнув: «В ім’я свого Ісуса Христа дай себе спалити». Святий ніколи б не дав себе спалити, але закляття іменем Ісуса Христа подіяло, і частина мощів була піддана вогню. Було частково обпалено голову і частково святі мощі. Тамплієри відсікли руку святому Спиридону, але Боже Провидіння діяло так, що ця рука опинилася в Римі і, згодом, Апостольський Престіл повернув її у м. Корфі, куди були перенесені мощі святого Спиридона.

Молитва до святого Спиридона

    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

День дев’ятий
«Радійтеся й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі» (Мт. 5, 12).

    Слова Ісуса Христа завжди збуваються. Вони укріпляють сповідників віри, які йдуть добровільно на страждання, щоби торжествувати у майбутньому віці. Якщо ми будемо неприємні людям, а приємні Богові, то будемо зіницею Божого ока на землі, на противагу більму сліпоти; будемо голосними устами Божими на противагу німоті риби; будемо чуттєві на Божий дотик на противагу нечуттєвості паралічу; будемо чутливі слухом до гармонії Божої симфонії на противагу нашій зміїній глухоті щодо Божих закликів до навернення; будемо гострі нюхом для отримання кадила Божої благодаті на противагу відсутності нюху риби; будемо смаком життя Євхаристії на противагу гіркоті гріха і смерті.
    Святий Спиридон є зором, устами, дотиком, вухом, нюхом, смаком Божим в історії Церкви. Він тішиться великою славою Божого народу, а також продовжує творити чуда в історії Церкви.
    Мощі святого Спиридона зберігаються на о. Корфу в церкві, яка присвячена його імені. Існує беззаперечне передання, що святитель Спиридон подорожує по світі і допомагає людям. Підставою цього твердження є черевички святого, які одягаються на його ноги і які щороку чудесним способом зношуються. Один  раз в рік мощі перезувають, а поношену тканину черевичків розділюють для віруючих на невеликі частинки, як дорогоцінну святиню.
    Одного разу невіруючий моряк Спіро (Спиридон) вийшов у море, де розпочався шторм. Його корабель потонув, а сам він пішов під воду. В одну мить святий Спиридон витягнув його на берег. Переповнений радістю та вдячністю, а також і бажанням пересвідчитися чи справді це був святий Спиридон, врятований моряк кинувся бігти у храм. Саме тоді монахи намагалися безуспішно відкрити ковчег з мощами святого. Весь загал народу знав, що коли ковчег не відкривається, то святого на місці не має, бо він пішов когось рятувати. Монахи, які намагалися відкрити його ковчег з мощами, полишили безперспективну працю і вийшли із храму. Врятований рибалка впросив монахів повернутися і ще раз спробувати відкрити ковчег. Його послухали. Коли почали відкривати ковчег із мощами, то він тепер відкрився буз жодних перешкод. На черевичках святого Спиридона всі побачили мокрі водорості і мушлі. Рибалка, продавши увесь свій маєток, купив лампаду із чистого золота і поставив її перед ковчегом із мощами. Ця лампада зберігається у храмі до сьогодні.
    Тіло святого Спиридона зберігає постійну температуру: 36,6 °С.  нього до сьогодні ростуть і волосся і нігті. Найдивовижнішим є те, що його одяг міняють кожного півроку, тому що він зношується, мов би святий не лежав у ковчегу, але подорожував по острову. Охоронець твердить, що бували випадки, коли ключ просто не міг відкрити замок. Тоді всі знали, що святого в ковчегу просто нема, а він ходить по острову.
    Турки постійно мали бажання завоювати цей живописний острів. Перший раз, коли острів оточила армада турецького флоту, то турецькі моряки побачили над островом жахливу тінь старця з вогненним мечем у руці. Охоплені панічним страхом, вони не посміли висадитися на берег. Іншого разу турки вирішили підірвати храм святого Спиридона і надіялися, що тоді мешканці о. Корфу залишаться без покровителя. Святий з’явився мешканцям острова і попередив про вибухівку. Її вчасно знайшли і знешкодили. В 1531 році яничари оточили м.  Керкеру, столицю о. Корфу. Здавалося, що загибель була неминучою. Мешканці острова звернулися за допомогою до святого, і турки були розгромлені, хоча значно чисельно переважали християн, захисників міста і острова. Новий напад турків був відбитий також у 1716 році. Святий Спиридон врятував мешканців о. Корфу від чуми в 1673 році. З цього приводу щорічно відбувається хресний хід вулицями міста в першу неділю листопада.

Молитва до святого Спиридона

    О преблаженний святителю Спиридоне! Ублагай доброту Чоловіколюбця Бога, нехай не засудить нас по наших беззаконнях, але нехай вчинить з нами за милістю своєю. Випроси нам, рабам Божим (імена) у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне. Визволи нас від усяких бід душевних і тілесних, від усякої журби та диявольських підступів. Молися за нас біля престолу Вседержителя і благай Господа: нехай подасть багатьох гріхів наших прощення, тихе і мирне життя, та нехай дарує нам бездоганну і мирну кончину нашого життя, нехай сподобить нас вічного блаженства в майбутньому віці та нехай безнастанно засилаємо славу і благодарення Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
    Отче наш… Богородице Діво… Слава: І нині:

Молитва на закінчення дев’ятниці до святого Спиридона Тримифунтського

    О, преблаженний святителю Спиридоне, великий угоднику Христовий і преславний чудотворче! Молячись на небесах із чинами ангельськими біля Престолу Божого, споглянь милостивим оком на людей, що стоять тут і сильно твоєї помочі просять. Умоли, милостивий, Чоловіколюбця Бога, щоб Він не засудив нас за беззаконня наші, але вчинив нам по милості Своїй. Виблагай нам у Христа Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне, багатство плодів земних і в усьому достаток та благі дні. Нехай не на зло ми будемо використовувати блага, які отримуємо від Щедрого Бога, але на славу Його та на прославлення твого заступництва. Визволи всіх, що з вірою непохитною до Бога приходять, від усяких бід душевних і тілесних, від всіх мук і диявольських підступів. Будь для скорботних утішителем, для недужих – лікарем, в напастях – помічником, нагим – покровителем, вдовам – заступником, убогим – захисником, немовлятам – годувальником, похилим – опорою, подорожуючим – провідником, плаваючим – кормчим. Виблагай усім, які сильної твоєї допомоги потребують, усе, що для спасіння потрібне. Щоб ми, які твоїми молитвами проваджені та бережені, досягли вічного спокою і разом з тобою прославляли Бога, в Тройці Святій славимого Отця і Сина і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[1]   [2]