 | ГОДИНА ЛАСК НЕПОРОЧНО ЗАЧАТОЇ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ   |  |
„Година Ласк Непорочно Зачатої Пречистої Діви Марії" — цілеві молитви і розважання (упорядниця с. Християна Голомідова) — це запалений смолоскип, який огріватиме серця вірних шанувальників Матері Божої Містичної Троянди. Пречиста Діва 11 разів появлялася сестрі кармелітці Пєріні і в одній із Своїх появ лагідним та люблячим голосом промовила: „Я — Непорочне Зачаття, Мати усіх ласк і Мати Мого Улюбленого Сина Ісуса. Моїм бажанням є, щоб кожного року 8 грудня опівдні була відбута Година Ласк. Багато духовних благодатей і фізичних благословень отримають ті, які безперервно будуть молитися цієї години". Троянда є знаком любові, а Марія називається трояндою через любов, якою її Серце палало завжди до Господа Бога і до нас.
Людська натура (природа) в Ісусі Христі злучена з Божою природою в одній тільки особі — Особі Предвічного Слова. Отже, Серце Ісуса є Серцем Бога і як таке заслуговує на честь і шану. На думку нашої Церкви, якщо почитаємо знаряддя мук Відкупителя тому, що тільки діткнулися Його Тіла, то наскільки більше ми повинні почитати саме Його Серце Серце, злучене з Особою Божого Слова. Св. Церква проголошує і підтримує цю побожність.
Тож нехай цей збірничок молитов і розважань про Ісусові страждання та про ніжну материнську любов Матері Божої Містичної Троянди запалює нас до Любови Ісуса і Марії та до молитов за Церкву і наш народ.
Митрофорний протоієрей о. Іван КОЗОВИК, цензор Івано-Франківської Єпархії.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі Сестри і Брати!
60 років тому, у церковці італійського містечка Монтіхіарі, від 24 листопада до 8 грудня 1947 року, Пречиста Діва Марія 11 разів появлялася сестрі кармелітці Пєріні. Під час першої появи Мати Божа заявила, що хоче бути знаною як „Містична Троянда,, і що година її ласк повинна бути установлена восьмого грудня опівдні кожного року — у празник її Непорочного Зачаття за григоріянським церковним стилем.
16 листопада 1947 року, коли сестра Пєріна закінчувала своє благодарення після прийняття св. Причастя, побачила вона велике світло, а відтак — Появу Матері Божої Містичної Троянди. Сестра Пєріна була настільки зворушена красою Пречистої Діви Марії, що почала до Неї говорити. Тоді несподівано вона відчула немовби поштовх клякнути перед появою. Мати Божа промовила: „Мій Син дуже ображений гріхами людей, особливо — гріхами нечистоти. Він уже планує зіслати кару на людство, щоб його знищити, але Я випросила у Нього милосердя і запобігла кари. Тому Я тут прийшла — просити покути і каяття за гріхи нечистоти". Тоді Пречиста Діва забажала акту покори від монахині, щоб сестра Пєріна зробила знак хреста своїм язиком на чотирьох каменях у Святилищі. „То буде пригадка для людей, що я тут була, і щоб люди на оці камені не ставали". Відтак Матір Божа ступила на кожний з цих чотирьох каменів. 22 листопада 1947 року с. Пєріна відчула велику потребу піти до церкви о 4-ій год. пополудні. Тоді мати-настоятелька і четверо сестер пішли разом з нею. Коли всі відмовляли вервичку, з'явилася Пречиста Діва Марія. Вона звеліла зробити знак хреста на кожнім із чотирьох каменів і їх відгородити. Мати Божа знову просила покути і сказала: „Покута є нічим іншим, як добровільним прийманням усіх наших щоденних хрестів. Незалежно від того, які вони замалі, їх треба приймати з любов'ю".
Пізніше попросила, щоб сестра Пєріна знову прийшла 8 грудня опівдні і додала: „Це буде Моя Година Ласк". Монахиня запитала, як має приготуватися на цю годину. На це отримала відповідь: „Молитися і покутувати, відмовляючи тричі 51 (50) псалом із розпростертими вгору руками. Під час цієї Години Ласк буде роздано багато духовних благодатей. Найбільш затверділі грішники будуть діткнуті ласками від Бога". Мати Божа обіцяла, що все буде прощено в цю Годину, навіть неможливі випадки будуть вислухані, якщо на це буде воля Предвічного Отця.
7 грудня 1947 року, коли сестра Пєріна відчула потребу піти до церкви, то мати-настоятелька і священик пішли з нею. Мати Божа з'явилася з малими дітьми, хлопчиком і дівчинкою, вбраними у прекрасні білі шати. Сестра була певна, що це ангели: такою була їх неземна краса. Пречиста Діва заговорила: „Завтра Я тобі покажу Моє Непорочне Серце, котре так мало знане людьми", — і додала: — „Є так багато людей, що вже довгі роки сидять у в'язницях, про котрих їхні родини нічого не знають і не чують. Молися за навернення Росії і за вояків, що страждають: їхні жертви і мучеництво принесуть Італії спокій. Тих двоє дітей — це Франциск і Якинта (з Фатіми). Я їх даю тобі за товариство. Ти будеш багато терпіти задля мене. Я від тебе хочу скромності і доброти, як від цих малих дітей". Після цих слів Мати Божа всіх поблагословила.
Вже на світанку 8 грудня 1947 року до церковці зблизька і здалека почали сходитися люди. До полудня зібралось близько 10000 осіб. Церковця була виповнена вщерть, а решта людей стояло надворі. Сестра Пєріна прийшла зі своїми рідними мамою і братами, з матір'ю-настоятелькою і начальником поліції. Усі відмовляли вервичку, як раптом з'явилось блискуче світло на стелі і показалися сходи від світла до підлоги церкви. Вони були чудово прибрані червоними, білими і жовтими трояндами. Пречиста Діва Марія появилася у сяючо-променистому білому одязі, склавши руки до молитви. Вона стояла на килимі, який покривав сходи, і також був витканий з червоних, білих і жовтих троянд. Усміхаючись, Мати Божа промовила дуже лагідним і люблячим голосом: „Я — Непорочне Зачаття, Мати усіх ласк і Мати Мого Улюбленого Сина Ісуса. Моїм бажанням є, щоб кожного року 8 грудня опівдні була відбута Година Ласк. Багато духовних благодатей і фізичних благословень отримають ті, які безперервно будуть молитися цієї години".
Сказавши це, Мати Божа почала сходити додолу, розкидаючи троянди, аж поки не дійшла до половини сходів, і тоді знову промовила: „Я дуже задоволена, що бачу нині таку численну присутність людей як доказ їхньої віри". Сестра Пєріна просила про прощення гріхів грішникам, а Мати Божа відповіла: „Мій Божественний Син покаже стільки свого Найбільшого Милосердя, скільки люди за нього будуть просити і молитися. Я хочу, щоб це було знаним, і щоб переповісти усе Папі (Пієві XII). Скажи, що я хочу, щоб ця Година Ласк була установлена по цілім світі, і щоб навіть ті, що не можуть прийти до церкви в цю годину, могли отримати ласки, молячись удома".
Пречиста Діва тоді побажала, щоб виготовили її статую і поставили на місці, де Вона зараз стоїть. Фігура повинна мати назву „Містична Троянда" і її треба нести в процесії по місту, бо в той час буде роздано багато ласк. Тоді Мати Божа помолилася за хворих, багатьох оздоровляючи на місці. Відтак заявила, що востаннє прийшла сюди, і просила: „Моліться, плачте і покутуйте на оцих каменях, і ви одержите опіку Мого Материнського Серця ".
Вимоги Години Ласк
1. Початок одногодинної молитви-розважання — 12 година дня кожного 8 грудня, у празник Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії за григоріянським церковним стилем (Годину Ласк можна відмовляти також 22 грудня — у празник Непорочного Зачаття за юліянським церковним стилем).
2. Година цієї молитви-розважання повинна бути безперервною, без відволікань на розмови, телефонні дзвінки, стук у двері.
3. На початку треба тричі відмовити 51(50) покаянний псалом з розпростертими угору руками, відтак решту часу молитися вервичку, інші молитви, співати побожні пісні, розважати на Страстями Ісуса Христа, молитися у цей час за свою Батьківщину, Церкву, родину, сім'ю.
Примітка:
Пречиста Діва Марія просила, щоб цю практику поширити на увесь світ — щоб зблизити людей до Бога і щоб Ісус Христос був любленим кожним серцем. Це є вічна пісня Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, тому вона повинна бути також і піснею наших сердець.
Молитви
В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (тричі)
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Запрошуємо на молитву всіх Небесних Ангелів, всіх Святих, всі Небесні Хори, всі Небесні Сили та душі, які терплять в чистилищі, щоб вони разом з нами помолилися, та просимо благословення в Матінки Божої, Непорочно Зачатої, для нашої молитви.
Відмовляємо цю „Годину Ласк" на більшу славу Божу і честь Пречистої Діви Марії, Непорочно Зачатої, випрошення багатьох ласк і прощення наших провин. До своїх особистих намірів долучаємо намір випрошення ласк для нашої Батьківщини — України: миру, єдності, поборення зла, переміни сердець. Просимо про благословення та щедрі Божі ласки.
АНГЕЛ ГОСПОДНІЙ
Ангел Господній благовістив Пречистій Діві Марії, і зачала вона від Духа Святого.
Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою; Благословенна Ти між: жінками, і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.
Ось я слугиня Господня: нехай зі мною станеться по слову Твоєму.
Богородице Діво...
І Слово сталося тілом, і оселилося між нами.
Богородице Діво...
Пресвята Богородице, молися за нас!
Благодать Твою, просимо, влий у серця наші, щоб ми, від ангела спізнавши воплочення Христа Господа, Його стражданням, і хрестом були доведені до слави світлого Воскресіння, благодаттю Господа нашого Ісуса Христа, Якому належить слава на віки вічні. Амінь.
Слава: І нині:
Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, Єдина Чиста і Благословенна.
ПСАЛОМ 51 (50) (тричі)
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї, і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого, і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе, єдиного, я згрішив, і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість, зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх, і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого, і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого, і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої, і нечестиві до Тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно прославить справедливість Твою.
Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я, та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові - дух сокрушений, серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон, і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення; тоді покладуть на вівтар твій тельців.
СВЯТА ВЕРВИЦЯ
На хрестику:
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Царю Небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси Благий, душі наші.
На першому великому зернятку:
Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками.
Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося.
Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.
І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.
І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця і Сина ісходить;
Що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.
Ісповідую одне хрищення на відпущення гріхів.
Очікую воскресіння мертвих: і життя майбутнього віку.
Амінь
На трьох малих зернятках:
1. Слава Отцю, що нас сотворив, і нині і повсякчас, і навіки вічні. Амінь
Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою; Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.
2. Слава Синові, що нас відкупив і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь
Богородице Діво...
3. Слава Духові Святому, що нас просвітив, і в святій католицькій вірі утвердив, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь
Богородице Діво...
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас і на віки вічні. Амінь
О наш любий Ісусе, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного вогню, запровадь до неба усі душі, а особливо ті, які найбільше потребують Твого милосердя.
Свята і Непорочно Зачата Пречиста Діво Маріє, заступайся за нас, що до Тебе прибігаємо.
О Мати Божа, зішли на все людство полум'я Своєї любові тепер і в годині нашої смерті. Амінь
Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці. Амінь
РОЗВАЖАННЯ СТРАСТНИХ ТАЇНСТВ
(Уривки з книги Анн и Катерини Еммеріх „Жива Євангелія")
ПЕРШЕ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО
РОЗВАЖМО, ЯК ГОСПОДЬ НАШ ІСУС ХРИСТОС
В ОЛиВНОМУ ГОРОДІ КРОВАВИМ ПОТОМ ОБЛИВАВСЯ
Ісусе, дозволь мені(нам) супроводжувати Тебе на Хресній Твоїй Дорозі.
Покинутий, залишений у Своєму людському єстві, молячись Богові з невимовною скорботою, сумом та жахом, Спаситель упав долілиць. І побачив ще виразніше, ніж раніше, гріхи усього світу в їхньому безмежному лукавстві, в різноманітних образах та формах. І все це Він брав на Себе! В молитві, з якою звертався до Свого Небесного Отця, Спаситель запропонував Себе в покуту за незліченні людські гріхи!
Господь був пригнічений цією прірвою злочинів, але його душа любила безмежною любов'ю Бога та людину. І Христос взяв на себе цей жахливий тягар.
Спаситель з великої любові до нас погодився прийняти у Свою душу усі страждання, що нас зцілюють, що повинні оздоровити, спасти, відродити людство!
Спочатку Господь навколішках спокійно молився, але потім його душу, втомлену, приголомшену безміром і тягарем людських гріхів, невдячністю у ставленні до Бога, охопив такий жах, що тремтячи, і здригаючись, Він вигукнув: „Авва, Отче! Чи можливо, щоб ця чаша минула Мене? Отче Мій, Ти все можеш! Забери від Мене чашу
оцю". Однак тут же додав: „Але нехай буде не Моя воля, а Твоя!"
Воля Спасителя була волею Отця. І Господь через Свою безмежну любов до людей прийняв усю слабкість людського єства.
Печера, в якій Він перебував, наповнилась гидкими примарами. Усі гріхи, усі злочини, усі вади, усі муки і невдячність напосідали на Нього одночасно. Жах перед смертю, навіяний Його людській природі, і тягар Його Відкупної Жертви, підступили до Нього в найжахливі-ших виявах. Спаситель упав зі схрещеними руками. Холодний піт покривав Його Обличчя. Він тремтів в передсмертній борні.
Після того, як Господь витерпів цю боротьбу і покорився волі Свого Небесного Отця, інші невтішні видіння з'явились перед Його душею. Виникло болюче питання, яке ставить перед собою людина, коли вирішує принести себе в жертву: „Що ж буде з цієї жертви?". І після цього питання з'явилось жахливе видовище безрадісного, жалюгідного майбутнього, яке так сильно ранило Його любляче Серце!...
Можливі картини людської невдячності, розбещеності християн, увесь тягар гріхів, які Він взяв на Себе і через які мав страждати: усі ці видіння насунулися на нього з величезною силою і швидкістю. Ісус Христос змагався з відразою Свого людського єства аж до такого страждання.
Стікала цівками кров по Обличчю Спасителя. Його щоки були блідими, волосся, що завжди спадало на плечі, злиплося від Крові і скуйовдилося; борода також була закривавлена та скуйовджена.
Під час мук Христа, Його страшної передсмертної туги, Божа Матір була в домі Марії, матері Марка. В глибо
кому горі разом з Марією Магдалиною і Марією Вона була в саду біля будинку. Декілька разів Вона втрачала свідомість: Божа Матір духовними очима сприймала страждання Свого Сина. Духовними очима Вона побачила, як кривавий піт стікав по щоках її Божественного Сина, і, здавалося, Вона простягла руки, щоб витерти Його. Спаситель бачив її тривогу, був глибоко вражений ніжним співчуттям Своєї Матері і хвилинами навіть шукав її підтримки.
Господь молився в печері. Людська природа в ньому чинила опір стражданню. Він увесь тремтів у знемозі, а потім знову сказав: „Отче мій, якщо можеш, забери від Мене чашу оцю. Але хай буде воля Твоя, а не Моя!"
Тоді відкрилась перед ним прірва, і від Його погляду пішли світлі промені, які полинули до самісінького дна аду. Він побачив Адама та Єву, патріархів і пророків, батьків Пресвятої Діви Марії, Івана Христителя та праведників, що чекали на його зішестя в ад. Смерть Від-купителя мала відкрити для них Небо і вивести їх усіх з темниці.
Це заспокоїло і зміцнило Його. Після цього Ангели показали Йому сонм святих майбутнього, які, поєднавши власні подвиги та боротьбу з заслугами Його Страждань, увійдуть завдяки Йому в Лоно Отця Небесного. Так Христові була надана можливість побачити усю силу та благість дій Його Страждань і смерті.
Ангел зійшов до Спасителя. В руках він тримав Чашу. Над Чашою було видно невеличку, завбільшки з квасолю, частку хліба овальної форми, яка випромінювала ясне світло.
Ангел вклав в Його уста хліб, що світився, і дав Йому випити з Чаші. Христос прийняв Чашу своїх Страждань і отримав силу їх витримати.
Отче наш...
Богородице Діво, радуйся...(10 разів)
Слава Отцю і Сину і Святому Духові...
О наш любий Ісусе...
Свята і Непорочно Зачата...
О Мати Божа...
Прийди, Святий Духу, прийди...
ДРУГЕ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО
РОЗВАЖМО, ЯК ГОСПОДА НАШОГО
ІСУСА ХРИСТА БИЧУВАЛИ
Кати наблизилися до Спасителя з різками, бичами та мотузками. Було їх шість чоловік. То були раби і злочинці — єгиптяни. Вони мали в собі щось звіряче, диявольське.
Поки вони вели Спасителя, то били Його своїми мотузками, хоч Він зовсім не опирався. Неможливо описати всю жорстокість, з якою раби, ці люті пси, поводилися зі Спасителем. Вони зірвали з Нього одяг, і штовхнули на землю. Спаситель тремтів та хитався. Він Сам знімав Своїми закривавленими пальцями Свій одяг. Його били, шматували Його Тіло, а Він зі зворушливою покірністю продовжував молитися.
Наш Господь і Спаситель, Син Бога Всемогутнього, істинний Бог і чоловік - тремтів і згинався під ударами. Він плакав і Його жалібний стогін, тихий і зворушливий, і Його благання й молитви, зливалися зі свистом різок та мотузок.
Тіло Спасителя покрилось чорними та червоними, плямами, текла кров, Господь стогнав і тремтів.
Два нові кати зі свіжими різками з люттю накинулись на Спасителя, їхня жорстокість видавалась ненаситною. Ці різки були гілками терену з колючими шпичаками.
Все Тіло Спасителя було пошматоване — на цьому не було жодного живого місця.
Декілька разів під час бичування Ангели в сльозах наближались до Спасителя. Вони молилися. Чути було і молитви, які Господь безперервно посилав до Свого Отця Небесного під час Своїх довгих та тяжких мук, молитви за весь рід людський.
Коли Спаситель лежав розпростертий біля підніжжя колони, Ангел дав Йому сяючу поживу, щоб підтримати на силі.
Бичування закінчилось біля дев'ятої години ранку. Пресвята Діва Марія була накрита покривалом і із невимовним стражданням переживала все, що відбувалося з її Божественним Сином. Час від часу жалібний стогін зривався з її вуст, очі були повні сліз.
Отче наш...
Богородице Діво, радуйся... (10 разів)
Слава Отцю і Сину і Святому Духові....
О наш любий Ісусе...
Свята і Непорочно Зачата...
Мати Божа...
Прийди, Святий Духу, прийди...
