Нд, 04.12.2016, 01:54

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 12
Гостей: 12
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:





РОЗДУМИ ПРО ВІРНІСТЬ ТА ЛЮБОВ

Вірність - це пригода, дорога, якою йдеш, але дорога вибрана життям, що розвивається, як живе і розвивається любов закоханих;
це любов у русі;
вона є щоденним хлібом любові, вином її радості.

Любов не завершена: її створюють щодня.

Вона - не готовий одяг, а полотно, що треба різати, складати, шити.
Вона - не помешкання "під ключ", а хата, яку треба спланувати, збудувати, упорядкувати й часто лагодити.
Вона - не досягнута вершина, а вихід з долини, захопливий підйом, болюче падіння в холодні ночі або опік сліпучого сонця.
Вона - не надійна якірна стоянка у пристані щастя, а піднесення якорів і подорож по широкому морю в легіт або бурю.
Вона не є тріумфальним ТАК, величавим кінцевим акордом симфонії, що виконується з усмішками й під оплески,а безліч "так", що позначають життя, між безліччю "ні", що топчуться в дорозі.
Вона не є раптовою появою нового життя, досконалого від самого народження, а джерелом й довгим пробігом ріки з численними рукавами, деколи сухими, переповненими, але завжди спрямованими до безконечності моря.

Вірність не є досконалою:як і любов, вона твориться, бо є її правдивою товаришкою.

Бути вірним не означає
не помилитися,
не боротися,
не падати.

Це - завжди підводитись і завджи йти вперед.
Це - виконати аж до кінця проект, разом задуманий.
Це - довіряти іншому.
Це - підтримувати один одного.
Це - мати віру в Любов всемогутню, більшу за звичайну любов.

Вірність - це вірність Ісуса, що, прибитий до хреста, з тілом і серцем, пошарпаним людською невірністю,
самотній,
покинутий,
зраджений,
лишається вірним аж до смерті,
прощається, віддає себе,
і своїм пожертвуваним життям рятує назавджи любов.



Тиша

"Тиша, зосереджена на Богові, могутніша за крик", - говорить св. Тереза Авільська. Це цілком напевно позитивніша візія, аніж відомий вислів: "Будь гарненькою і мовчи", -як кажуть до жінок, щоб дати зрозуміти , що для них було б краще замовкнути. Тиша не є відсутністю, пустотою, яку поспішаєш заповнити, відступом перед подіями. Це негативне розуміння походить, цілком певно, від факту, що слід зробити над собою зусилля, аби в нас замовкли всі думки, про які нам йдеться, усі враження, які нас переповнюють і не лишають місця для Бога.
Тиша - це повнота Його присутності, це прихильність серця, яка дозволяє слухати Бога та інших людей.
Євангеліє закликає нас до посту, оскільки у втратах дається чути голос Божий. Але ми покликані до прекраснішого посту, а саме - до голоду слова. Не минає ані дня, щоб ми не втрачали нагоди замовкнути й увійти в плідну тишу, яка залишає ініціативу Богові.
Лише слово, що живиться тишею й було очищене в ній, може принести плоди й збудувати Царство.
Уривок з розповіді однієї жінки:
" Я завжди вважала себе комунікабельною жінкою: легкість контактів, спосіб висловлювання, багатий словниковий запас... - але я не дуже вміла слухати.
Я поступово відкрила, що насправді правдиве спілкування (комунікація) - яке має той самий корінь, що й слово "сопричастя"(коммуніо), - народжується в тиші, як і дія народжується і закорінюється в роздумах. Поясню свою думку.
Одного разу помітила, що якщо проводжу час без гамору, без радіо, без музики, мені в серце чи в душу часто входять "гарні думки", справедливі й добрі... Тож наступного Великого посту я вирішила влаштовувати час від часу "країну тиші": без радіоновин, без тривалих телефонних розмов.... Це не завжди, очевидно, вдавалось втілити на практиці, але я трималась своєї постанови, і це дало мені цілком особливу радість, яка мене заспокоїла.
Потрохи я відчула смак тиші. Я навчилась віднаходити в ній Ісуса, Його любов, Його бажання моєї віри... І я замислилась над сенсом свого подружнього зв"язку. Найбільш вдалими для нашого союзу були ті зв2язки, де я , як дружина, могла змовчати і змушувала мовчати свої особисті інтереси,щоб дозволити своєму чоловікові пояснити мені своє бажання і свою любов., - отож навіть слова, які можуть бути сказані, мають цілком інший вимір.
Під час останнього Великого посту ми вирішили - не змовляючись - не реагувати, якщо один з нас промовить якесь зайве чи болюче слово. Вісім разів з десяти мій природній темперамент зводив це рішення нанівець. В інші рази, коли мені вдавалось стриматись, я зауважила, що ця тиша дала моєму серцю час, щоб навернутися: я побачила, як в мене просочується й у мені розвивається крихта доброзичливості, зерно терпіння, порив милосердя...
Хіба любов не освячується в зосередженості?"



Про нашу маловажність в очах Божих

Хоч я порох і попіл, але хочу говорити до Господа мого (Бут.18,27)
Коли стану забагато цінити себе, тоді Ти є проти мене, а мої гріхи дають правдиве свідчення про мене, і яне можу заперечити.
Але коли я буду маловажити собою і за ніщо себе мати, коли зовсім перестану дорожити собою і пізнаю, що я насправді порох, тоді Твоя благодать прихилиться до мене, а Твоє світло завітає до мого серця і вся моя важність, хоч би й найменша, потоне в низькодолі моєї нікчемності і щезне навіки.
Отак Ти показуєш мені, що я є , чим був і звідкіля взявся: бо я є ніщо, але того не знав.
Коли я полишений на власні сили, ось тоді я є ніщо, наскрізь немічний.
Але коли нараз зглянешся на мене, я одразу ж поновлююся в силах, і нова радість обіймає мене.
І дивне чудо, що так швидко мене піднімаєш і так ласкаво пригортаєш до себе, коли ж мій власний тягар постійно тягне мене вниз.
Це чинить Твоя любов, яка перша, навіть коли я того не заслужив, приходить до мене і допомагає й стількох потребах: вона стереже мене від тяжких небезпек і, правду сказати, рятує від безлічі нещасть.
Бо через безпутню любов до себе я погубив себе, а коли почав тільки Тебе єдиного шукати і щиро любити, то знайшов одночасно і себе, і Тебе, і тоді з любові до Тебе я ще глибше почав собою маловажити.
Бо Ти, Найсолодший, поводишся зі мною над усі мої заслуги, і навіть ласкавіше, ніж я смію сподіватися або просити.
Будь благословен, Боже мій! І хоч я негідний всякого добра, та Твоя великодушність і безмежна доброта ніколи не перестане чинити добро навіть тим, що невдячні і геть відвернулися від Тебе.
Навертай нас до себе, щоб ми стали вдячними, покірними та побожними, бо Ти - наше спасіння, наша сила і наша потуга.




Проти немудрого людського осуду


Господь:
 

Сину, покладайся на Господа всім серцем і не бійся людського осуду,якщо твоя совість каже тобі, що ти чистий і невинний.
Добра і блаженна то річ так терпіти, і це неважко дається покірному серцю, котре вповає більше на Бога, ніж на себе.

Багато людей говорять, але тому не варто аж надто вірити. Бо ж неможливо всім догодити.

Хоч св.Павло старався всім у Господі подобатися, і став усім для всіх (1Кор.9,22), то все-таки він уважав дуже благою річчю те, що люди осуджували його (1Кор.4,3).

Адже ж він доклав багато зусиль для напоумлення і спасіння людей, трудився скільки було треба і скільки міг, але не зміг забезпечити себе від людського осуду і зневаги.

Тому - то у всьому він поклався на Бога всезнаючого, а захистом для нього від несправедливих наклепів, від химерних і брехливих видумок і від тих, що всяку всячину верзли, як самі хотіли, була терпеливість і покора.

Але часом він відповідав своїм неприятелям, щоб своєю мовчанкою не дати згіршення людям слабшим.

Як можна тобі боятися смертного чоловіка. Нині він є, а завтра вже нема.

Бога бійся і не злякаєшся пострахів людських.

Хто зможе зробити тобі щось словами чи образою. Він собі більше шкодить, аніж тобі - хто б це не був, він не встигне утекти перед судом Божим.

Май Бога перед очима, не сперечайся й не нарікай.

А хоч би здавалось, що ти в цю хвилину повалений і терпиш зневагу, на яку не заслужив, не сердься і не зменшуй нетерпеливістю своєї нагороди.

Але радше споглянь на Мене, до неба: Я маю силу відгородити тебе від усякої ганьби і кривди і заплатити кожному по його ділам.

Божевільна та людина, що хоче прожити своє життя без Життя і любити без Любові.
Для того, хто вірить, забути молитися - це забути жити.
Багато людей нидіють, бо, коли ростуть, думають, що можуть обійтися без Бога. Вони панують над землею, щодня більше підкоряють її собі. Навіть життя чимраз більше слухається їхніх спритних рук.
Бог так хотів. І добре так, гарно.
Але люди забувають, що не вітрила човна творять вітер. А вони вивчають плани кораблів, ставлять щогли і вітрила замість того, щоб віддатися вітрові, що поніс би їх по хвилях і переніс через океани.
Забуваючи Бога, люди через свою гордість думають, що можуть обійтися без Нього. Кожний вважає себе богом і сам хоче розвиватись, рости, використовуючи інших. А люди будуть жити і побудують на землі світ справедливості й миру лише тоді, коли разом зможуть звернутися до єдиного Бога й сказати йому :"Отче наш". А це значить: Ти є наше життя й Ти є наша любов: ми є Твоїми синами, між собою - братами.
Молитися - це йти назустріч нашому Отцеві, богові - Любові, як ріка йде назустріч джерелу, а світло - сонцю
Молитися - це йти назустріч Богові, що йде назустріч нам;
Це визнати, що Він - наше Життя й наша Любов;
Це зосередитись до кінця й жертвувати до дна, щоб датися любити перш, ніж хотіти любити.



—Якщо я дитина Божа, то як я зберігаю цю гідність?
Кожен гріх – це образа нашого Батька – Бога.
—Якщо я дитина Божа,
то як я відношуся до моїх братів і сестер?
Ображаючи ближнього – це спроба розвалу християнської сім’ї.
—Якщо я дитина Божа,
то як я свідчу Любов Доброго Батька-Бога іншим людям?
Кожного разу, коли соромлюся говорити про Бога – соромлюся самого Бога, Його зрікаюся.
— Якщо я дитина Божа….???
Навіть, якщо я блудний син – то завжди Син Бога…
Срібло
- Отче, я не розумію: приходиш до бідного - він привітний і допомагає, як може. Приходиш до багатія - він нікого не бачить. Невже це тільки через гроші? 
- Визирни у вікно. Що ти бачиш? 
- Жінку з дитиною, віз, що їде на базар... 
- Добре. А зараз подивися у дзеркало. Що ти там бачиш? 
- Ну що я можу там бачити? Тільки себе самого. 
- Так от: вікно зі скла і дзеркало зі скла. Варто додати трохи срібла, і вже бачиш тільки себе. 

Сила і велич людини не в тому, що вона має, а в тому, ким вона є

[1]   [2]   [3]   [4]   [5]
Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz