Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятилітній син з аркушем паперу в руках. 

Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки до фартушка, мама почала читати: 

РАХУНОК ЗА МОЮ ПРАЦЮ: 

За замітання подвір'я - 5 грн. 

За порядок у моїй кімнаті -10 грн. 

За купівлю молока - 1 грн. 

Догляд за сестричкою (три полудні) -15 грн. 

За дворазове отримання найвищої оцінки- 10 грн. 

За винесення сміття щовечора - 7 грн. 

Разом - 48 грн. 

Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, її вираз заполонили спогади. Вона взяла ручку і на зворотньому боці аркуша написала: 

За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців — 0 грн. 

За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий - 0 грн. 

За ті всі хвилини, коли заспокоювала і втішала тебе, аби не сумував - 0 грн. 

За всі сльози, що витирала з твоїх очей - 0 грн. 

За все, чого тебе вчила кожного дня - 0 грн. 

За всі сніданки, обіди, підвечірки і вечері та канапки до школи - 0 грн. 

За життя, котре присвячую тобі кожного дня - 0 грн. 

Разом - 0 грн. 

Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, подала листок синові. 

Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися по його щоках. Він перегорнув листок і на своєму рахунку написав: "Заплачено", потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя. 

Коли в особистих і родинних стосунках починають з'являтися розрахунки, все закінчується недобре. Любов — безрозрахункова, інакше її не існує.