Нд, 11.12.2016, 04:07

Вітаємо Вас | RSS


МОЛИТВА - могутній
засіб спасіння



ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Молитви

Статистика

Онлайн всього: 13
Гостей: 13
Користувачів: 0




Locations of visitors to this page

Форма входу
Логін:
Пароль:






Завтра в наш рідний край
Завтра в наш рідний край 
Завітає святий Миколай, 
Принесе в своїй торбинці 
Для усіх дітей гостинці. 
Я святого Миколая 
У віконце виглядаю, 
Жду даруночків, благаю, 
Бо я слухав тата-маму. 
Мій Святенький Миколаю, 
Приходи скоріш, благаю. 
Я до тебе помолюся 
І тихенько пригорнуся. 
Щастя дай моїй родині 
І коханій Україні.
                 Р.Назаренко
Прохання до Миколая
Миколаю святий,
Миколайчику! 
Не для себе прошу я,
для зайчика, 
Бо про мене дбає
родинонька, 
Ну а він, мабуть,
сиротинонька.

У садочок прибігав —
хвіст куценький — 
Та від холоду тремтів —
був босенький. 
Чоботята подаруй
ти м'якенькі, 
Щоб було йому у лапки
тепленько.

Усміхнувся Миколай,
Миколайчик: 
— З подарунком буде хлопчик
і зайчик, 
Та благословенна
родинонька, 
Де зростає чуйна
дитинонька.
                Леся Вознюк
                                                                             http://lesia.vozniuk.com/?s=%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F
                                                                                                       
Про святого Миколая
Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край. 
Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай? 
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак, 
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив, 
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив. 
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив, 
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?» 
— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти, 
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов, 
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом — подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!
               Л. Полтава
Святий Миколай
Ліс. Доріжка біла в полі. 
При дорозі, як бабусі, 
Верби бідні — сонні, голі, 
Казку шепчуть завірюсі.

В хаті мати срібну пряжу... 
На печі дід плечі гріє: 
— Діти, я вам щось розкажу 
Про царевича та змія.

За хатами на смереках 
Віє вітер срібнодзвонно: 
Їде, їде хтось здалека, 
Мов санками пароконно.

Ні, не коні — білі крила 
Мають легко над санками, 
Їде, їде... Хтось ще вила 
Тягне ззаду з ланцюжками.

І смереки в хату: «Їде». 
Аж каганчик стрибнув вгору. 
«Мамо! Тату! Діду, діду! 
Хтось вже стукає знадвору!»

Хтось святий в шибки заглянув, 
Аж у хаті ясне сонце! 
«Мамо! Ненечко кохана! 
Вже Янголи під віконцем!»

А смереки за хатами
І тополі — де стодола:
«Їде, їде саночками
Тут до нас Святий Микола».
                А. Курдидик
І  на другий рік прийди, дорогенький Миколаю
Пізно у вечірній час 
Миколай Святий до нас 
Так тихенько приходив, 
Так легенько залишив 
Подарунки і гостинці, 
Наче загадковий птах, 
У солодких ніжних снах, 
Приходив, не розбудив 
Нікогісенько із нас. 
...Ніби в шапці-невидимці 
Снився зоряно й погас. 
Але він ходив насправді! 
Бо ж усі дитята раді, 
Подарунки оглядають, 
Зранку втішно розмовляють: 
Ну, звичайно, це не тато... 
Ні, казковий інший гість 
Так солодощів багато 
У мішечку б не приніс, 
Як наш добрий Миколай. 
Дякуєм. Не забувай. 
І на другий рік прийди, 
Щастя дітям принеси, 
Дорогенький Миколаю, 
Добрий віснику із раю.
                 З. Филипчук
Чудотворець
Колись давним-давно... А може, нині? 
Жив Миколай. Та ні: завжди живе. 
Не забував нікого: кожній дитині 
Ніс радість, щастя чарівне.

Він все творив добро. І нині творить, 
Хоча віддяки ні від кого не чекав. 
Тому тихесенько вночі він ходить, 
Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.

Він знав, де радість є, де горе, 
Де злидні й голод є щоднини. 
І вчасно там своє добро 
Під двері клав в якійсь ряднині.

Хоч так давно він жив і так далеко, 
Та пам'ята про нього бідний люд. 
Всі моляться за нього — в холод й спеку, 
Слава йде про Чудотворця звідусюд.
               І. Цельняк
Свято
Скільки, щастя, скільки втіхи, 
Скільки подиву і безліч запитань. 
Коли тільки відкриваються повіки 
Діти бачать Миколая день.

І як втішно і цікаво враз відчути — 
Миколай їх дім не обминув. 
Чом могли в такую ніч заснути, 
А Святий нічого не забув?

Лиш одного діткам не збагнути — 
Все завмерло й двері на замку. 
Як зміг Миколай їх відімкнути, 
Звідки взяв він силу отаку?

І безгрішність у очах дитячих! 
І чарівна музика бринить. 
Й ангелята світ чудовий бачать. 
Як же свято це не любить?
               І. Цельняк
Лист до святого Миколая
— Святий Отче Миколаю, 
Вечір Твій вже наступає, 
Пишем, щоб влегшить роботу, 
На що маємо охоту...
Соні черевичків треба,
Оля просить — ляльки з неба
Влодко — шаблі золотої,
І рушниці — та нової...
Ну й цукорків — мусиш знати —
Любим страшно ласувати.
Діти лист цей заліпили,
За вікно його вложили,
Все зробили так, як треба,
Лист поїхав впрост до неба.
                        І.  Трешневська
Святий Миколай
Ой втіха, діти, втіха — 
приходить нічка тиха, 
весела нічка тая: 
Святого Миколая. 
Повагом і спроквола 
іде Святий Микола
і дар несе багатий, 
треба всім, діти, знати. 
Яблучка й горіхи, 
колачиків два міхи, 
коні медяникові 
та овечки цукрові. 
Миколая привели 
біленькі два ангели. 
Знають посли небесні, 
котрі діточки чесні. 
Список при собі мають 
і кого прочитають, 
тому Миколай на свято 
дає дарунки радо.
                  М. Підгірянка
Є свято гарне в Україні
Є свято гарне в Україні. 
Є свято казки чарівне. 
Що Миколай в святій ряднині 
Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році. 
Воно нікого не мине. 
Бо Миколай Святий із неба. 
В оселю кожну зазирне.

Отець Святий про всіх все знає 
Хоч любить нас, та бачить все. 
Він чемних, лагідних вітає 
І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні 
Приносить віру в чудеса. 
І знають всі, що в тяжкі будні 
Віра у святість все спасе,

У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!
               І. Цельняк
Подарунки чемній доні
Свята жде чемненька доня.
Міцно стиснула долоні,
На колінця доня стала,
До Святого промовляла:
— Я вже, отче Миколаю,
Про горобчиків подбаю,
Кину їм насіння жменьку.
Нашу киценьку маленьку
Напою і нагодую.
І сама не вередую,
З'їм усе, що дасть матуся,
Потім Бозі помолюся.
Бути чемною я хочу
І не хочу пустувати.
Чи не можна, Добрий Отче,
Подаруночок дістати?
А на ранок — два пакунки,
Два пакунки — прямо в ліжко!
А в пакунках подарунки:
Лялька, м'яч і гарна книжка.
                       Г. Чорнобицька
Святий Миколай
На небі зорі, зорі, 
Поля снігами занесло, 
В киреї білій все село, 
А місто в світла морі.

По полі вітер віє, 
Що вирвався десь з-поміж лоз, 
По селах тріскотить мороз, 
Але в дітей надії.

У місті та по селах 
Сплять діточки у постелях, 
І усмішка в них на устах 
Щаслива та весела.

В сні бачать: білі коні 
З санками мчаться попід гай, 
В санках святитель Миколай, 
Санки дарунків повні.

Ось коні вже край хати, 
Вже Миколай у хату йде,
Діткам під подушки кладе 
Даруночків багато.

В хатині чи в покою 
Спиняється Він ще на мить 
І діточок благословить 
Правицею святою:

— Ростіте, любі діти, 
Минайте всі дороги злі, 
Для Бога й рідної землі 
Хай шлях один вам світить!

А рано, як світає, 
Під подушкою вмить рука 
Дарунків гарних вже шука 
Святого Миколая.
                    Р. Завадович
Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло в горі.
Стала нічка темная — довга, як зима.
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Не ходи під вікнами, діток не буди —
Знов вернеться сонечко юним, молодим.
А щоб діткам затишно в білих снах жилось —
Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось:
Хтось несе даруночки сонним діточкам, —
Знає він і відає, хто на що чекав.
Кому гарну лялечку, а кому — санки,
Кому теплу шапочку, кому — чобітки.
А ще добру посмішку в усмішку вкладе —
Щоб були здоровими діти увесь день.
Щоб були здоровими діточки рідненькі —
Для землі, для сонечка, для тата і неньки.
Не покине діточок у пітьмі ніколи —
Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола....
І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю!
                  З. Филипчук


[1]   [2]   [3]   [4]
Пошук

Божа наука

Архів записів
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту



МОЛИТВА © 2009-2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz