 |  |
Архієпископ Мирликійський!
Угодник Божий Миколай!
Тебе я в поміч призиваю
Ти чад своїх не забувай!
Ти народився давно, в Потарі,
У Малоазійській стороні,
На користь людям і землі.
Ішов корабель в ясну днину
Тримав він курс на Палестину.
Враз піднялася буря люта -
Для моряків настала скрута.
На Бога одного надію мають,
В молитві святого Миколу благають:
Святий Миколо, нас грішних почуй,
Від смерті страшної нас порятуй.
Святий Миколай на поміч спішить
І лютая буря закінчилась вмить.
"Покайтеся, браття! - святий взиває, -
Грішник у Царстві Божому місця не має!"
Через наклеп неправедний та наговори
Трьох воєвод позбавили волі.
Сидять у кайданах, страти чекають,
Усердно Миколу в молитвах благають
Почув святий молитву щиру,
Бо сильну в нього мали віру
У сні Костянтину він з'явився,
Сказав: "Царю, ти помилився!"
Невинних узяв ти в окови -
На Божу кару будь готовий.
Невільників звільнити маєш -
Наклепників злих покараєш".
Ти врятував від тяжкої долі
Трьох бідних батькових дочок.
Подавши їм три злата таємно
Ти зберіг їх від вінця.
Забілів снігами гай
Їде святий Миколай,
Коло нього на санчатах
Синьоокі янголята
Хоч на дворі зимний час
Не забув святий про нас.
Нумо ж всі його вітати,
Щирим серцем прославляти.
Молитва до Святого Миколая
Підніму до неба рученята,
Помолюсь на Миколая свято!
Якщо вірить, молиться дитина -
Зійде благодать на Україну!
О, пастирю наш, отче Миколаю!
Від усього серденька благаю:
Зглянься на невиннеє ягнятко,
Захисти від горя і нестатку!
Захисти від кривди і хвороби,
Від чиєїсь злості чи жадоби!..
Наш заступнику, могутній друже,
Ти завжди до всього небайдужий.
Тож схиляється тобі додолу
Кожний і обласканий, і кволий,
І дорослий кожний, і маленький,
Молиться і дякує красненько
За твою всемилість і опіку...
Чудотворцю щедрий, сяйноликий!
Від несправедливості і болю
Захисти нам і життя, і долю!..
Сподіваюся і прославляю
Доброту святого Миколая!
Милосердний, будь і не покинь
У Господній істині! Амінь!
Молитва
Святителю Миколаю, помагай в потребі,
Покровителю святіший на землі i в небі.
Ти є славний в чудах многих по нашій країні,
Тебе славим, прославляєм торжественно нині.
Будь помічником ласкавим, Святий Чудотворче,
Хорони нас від бід всяких, ласкавіший Отче!
Ми до тебе всі покірно, щиро прибігаєм,
В тобі помочі, утіхи i ласки шукаєм.
Вислухай моління наше, Отче Миколаю,
Що до тебе ми в надії завжди посилаєм.
Я прошу у Миколая
Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машини
І солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
- Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде
І на ніжки підведе.
- Я також собі згадала,
Як цукерки купувала...
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити,
І ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Прошу я у Миколая -
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, -
Хай бабусі подарує.
- Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині,
Усій нашій Україні.
Їде святий Миколай
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для святого Миколая,
Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
- Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!
Пара коників летить,
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.
Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!
Я. Вільшенко
Свято Миколая вже прийшло до нас
Свято Миколая вже прийшло до нас,
Здійснились всі мрії, Миколай у нас,
Здійснились бажання всеї дітвори,
Він приніс малятам дарунки свої.
Любий Миколаю, прошення прийми,
Будемо слухняні, будемо чесні ми.
Будем пам'ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.
Ірина Шевчук
Поцілунок Миколая
Коли місяць сховається й зорі
Ледь пригаснуть в небеснім просторі,
Помчать сани, бистрющії сани,
Щоб об'їхати світ весь до рання.
Коли дітки заснуть всі міцненько,
Хтось до личок торкнеться легенько,
Поцілує морозно, духмяно,
Покладе під подушку жадане.
Він не тільки дарунки дарує,
Він жаліє дітей і все чує,
Хто благання свої посилає,
Неодмінно таким помагає.
Пожаліє сиріт, допоможе,
Бо у нього жертовність є Божа,
Бо у нього є ласка всесильна,
І про це знає кожна дитина.
Уже так довго я чекаю Миколая
Уже так довго я чекаю Миколая.
Це свято найжаданніше з усіх.
Я завше вірю в нього і бажаю,
Щоб Миколай прийшов, як впаде сніг.
Я так давно листа йому відправив.
Присягся бути чесним й чемним я.
І в день святий повірив.
Тому вдивляюсь в темінь я вікна.
Я з нетерпінням так чекаю -Миколая.
Щось таємниче в цьому є для нас.
Ніхто, ніколи наперед не знає
З чим і в який він прийде час,
Я так безмежно вірю в Миколая.
І знаю, що він бачить всіх і все.
Він ні про кого ні на мить не забуває,
Казковий лет й наснагу нам дає.
Ірина Цельняк
Чудотворний Миколаю!
Чудотворний Миколаю!
Книжку я розпочинаю
Для малят та школярів,
Для батьків і вчителів.
Щоби в будні та у свята
Читали віршики малята
Лиш про тебе. А для тебе
Просили милості у неба.
Щоб уклін тобі віддали,
Не лише дарів чекали.
Щоб все дітки розуміли
Й вірить в чудеса хотіли.
Чудотворний Миколаю!
Люблять всі тебе і знають.
Тож дозволь їм привітати
Тебе, любий, з твоїм святом.
Ірина Цельняк
Лист до Святого Миколая
"Святий Отче Миколаю,
Вечір Твій вже наступає,
Пишем, щоб влегшить роботу,
На що маємо охоту...
Соні черевичків треба,
Оля просить—ляльки з неба
Влодко—шаблі золотої,
І рушниці—та нової...
Ну й цукорків— мусиш знати—
Любим страшно ласувати".
Діти лист цей заліпили,
За вікно його вложили,
Все зробили так, як треба
Лист поїхав впрост до неба.
Іванка Трешневська
Миколаю, Святий Миколаю!
Миколаю, Святий Миколаю!
Де ти ходиш, де бродиш в світах?
Чом так рідко до нас прибуваєш?
Ти — чаклун і добродій у снах.
Миколаю, Святий Миколаю!
Благодійність твоя без кінця.
Ти домівки й спокою не маєш,
Та усмішка не сходить з лиця.
Твоє серце гаряче, невтомне
Стукотить через роки і час
В день святий, у ночі напівсонні,
Враз, як ангел, ти линеш до нас.
Ірина Цельняк
Миколаю, Миколаю!
Миколаю, Миколаю!
Я про тебе пам'ятаю,
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.
Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.
В школі я знання здобуду.
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.
Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.
Тож-бо, друзі дорогенькі!
Будьмо завжди ми чемненькі,
Не лінуймось, не сварімось —
За науку всі берімось!
А тобі ми, Миколаю,
Всі поклін наш посилаєм.
Щоб у всьому світі діти
Розквітали, наче квіти!
Ірина Цельняк
Ходить Миколайко
Ходить Миколайко
Від хати до хати,
Гостинцями хоче
Всіх обдарувати.
Славні Янголята
Йому помагають.
Двері та віконця
Справно відчиняють.
Нічка таємнича
Нічка таємнича,
Ніченька казкова
Приходить щороку
Й щораз загадкова.
Тільки раз у році
Нічка ця буває,
Коли Миколайко
Дари посилає.
Молитва до св. Миколая Чудотворця
О святителю ласкавий!
До висотної держави
Ти звитяжно мандрував;
Покланявсь лише Творцеві:
Він вручає силу левів,
Щоб іти безстрашно в плав.
До знедолених і бідних
Все крокуєш мов до рідних,
Несучи для них дари.
Подаєш в гіркім терпінні
Руку тим, що в Україні
Й гучно кличеш догори.
Перев’язуєш всі рани
Нам любов’ю:
Божі плани
Розумієш, друже, мій;
Розсіваєш добрі вчинки
Всюди, звісно, без зупинки,
Хоч вирує буревій.
Я, славетний Миколаю,
Вірячи, Христа шукаю,
Бо ж чинив колись так ти.
Поможи мені у цьому,
Поможи мені у цьому,
Щоб угледіти потому
Щастя, що від висоти.
Отже, завітай в оселю...
Хай збагне людина й нелюд,
Що єднає доброта.
Щоб вона їх зігрівала,
А її блискучий спалах
Освітив цілком літа!
о.Микола Микосовський
О святителю ласкавий!
До висотної держави
Ти звитяжно мандрував;
Покланявсь лише Творцеві:
Він вручає силу левів,
Щоб іти безстрашно в плав.
До знедолених і бідних
Все крокуєш мов до рідних,
Несучи для них дари.
Подаєш в гіркім терпінні
Руку тим, що в Україні
Й гучно кличеш догори.
Перев’язуєш всі рани
Нам любов’ю:
Божі плани
Розумієш, друже, мій;
Розсіваєш добрі вчинки
Всюди, звісно, без зупинки,
Хоч вирує буревій.
Я, славетний Миколаю,
Вірячи, Христа шукаю,
Бо ж чинив колись так ти.
Поможи мені у цьому,
Поможи мені у цьому,
Щоб угледіти потому
Щастя, що від висоти.
Отже, завітай в оселю...
Хай збагне людина й нелюд,
Що єднає доброта.
Щоб вона їх зігрівала,
А її блискучий спалах
Освітив цілком літа!
о.Микола Микосовський
